Складне речення

двох і більше простих речень, одне з яких обов’язково двоскладне, а інші — односкладні

двох і більше простих речень, об’єднаних в одне ціле за змістом, інтонацією, з допомогою сполучників або без них

двох і більше простих речень, часто не пов’язаних за змістом інтонаційно 

сурядні, підрядні та безсполучникові

сурядні та підрядні

сполучникові та безсполучникові 

Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе.

Вечорами ховалася Марія від людей і розливала безліч дівочих сліз.

У зелених заплавах ховалися ситі крижні й не полохані мисливськими пострілами кулики. 

На вечірньому небі потьмяніли й щезли сріблясті зірки.

Світ великий, і в ньому живе багато людей.

Крім інтуїції, безумовно, потрібні тобі ще й знання.

 розкидаючи рожеві плями по піску.

і тепло разом із собою забрало.

і на дворі починало вже темніти.

 Захочеш пити підеш до струмка.

Він знав що натовп не любить жартувати.

 У церквах горить Христовим ладан і куриться молитви дим.

Злий вітер, що натхненням людський розпач шарпав вже тихне.

Куцевол почвалав до свого бульдозера, і щоб не гайнувати час, погнав його вперед.

Відомі також випадки отруєння людей через те, що вони вживали настої з конвалії.

кома 

двокрапка

тире

крапка з комою

Мороз притискує зривається північний вітер мете сніг через рейки. 

Грім гримить хліб буде родить.

Любіть книгу вона допоможе вам розібратися в строкатому сплетінні думок навчить вас поважати людину .

 Відбились зорі у воді летять до хмар тумани.

Угорі почало світлішати місяць зійшов.

Як зараз бачу ген горить мій степ.

Жодна мова ніколи не розвивається ізольовано; вона завжди зазнає більшого чи меншого впливу інших мов, і сама впливає на мови, які так чи інакше контактують з нею. 

Чи то наша неочікувана поява спричинила сльози на очах нашої улюбленої вчительки, чи то перший дзвоник торкнувся таємних струн її душі.

Сонячний день млосно дихав запашним теплом свіжої ріллі, і дзвінкоголосі жайворонки дружним хором славили весну. 

дві

три

чотири

п'ять

Десь далеко, в повитих туманом плавнях, вставало сонце; тихо курились луки, переливаючись іскристими барвами…

Споконвіку в народі побутує думка: хто першим побачить цвіт ліщини, тому весь вік посміхатиметься щастя.

Люблю весну, коли плюскочуть ріки, коли рида од щастя соловей і заглядає сонце під повіки у тишині задуманих алей.