Складне речення

Життя людське таке коротке а світ такий чарівний.

Життя прожити не поле перейти.

Засмутилося Літо а тоді усміхнулося.

Дерева кущі птахи усе завмерло навколо.

Око бачить далеко, серце чує глибоко.

Де мати посіє, там сходить добро.

Серце співає, душа радіє.

Пишається калинонька, явір молодіє.

Нехай ще раз послухаю, як те море грає.

І сходило сонце, і місяць вставав.

Пройшов дощ, дерева заясніли під сонцем.

Коли чистий будинок, душа чистішає.

і золотило своїми променями небо.

і відразу ставало темніше.

і накладало ніжні сліди на берег.

і тепло разом із собою забирало.

А літо йде полями, і гаями, і вітер віє, і цвіте блакить.

А літо йде полями і гаями, і вітер віє, і цвіте блакить.

А літо йде полями, і гаями, і вітер віє і цвіте блакить.

А літо йде полями і гаями і вітер віє, і цвіте блакить.

А) Як парость виноградної лози, плекайте мову

Б )Над широкими сіножатями, над зеленими ярами встав легесенький туман

В )Життя людське коротке, а світ такий чарівний

Г )Праця чоловіка годує, а лінь марнує 

А) Ластівочко сизокрила, звідкіля ти прилетіла?

Б) Прощай дівчинонько, серце коханеє, прощайте кучері, личко рум’яне

В) Мир тобі, сива, Вкраїно, вірю твоєму прозрінню

Г) Ой, вишенько-черешенько чом рясно не родиш?

    підметом

означенням

обставиною

присудком

підметом

присудком

додатком

означенням

дуже багато

дуже швидко

дуже мало

лити сльози

Мої дні течуть тепер серед степу… (М. Коцюбинський).

До місяця рукою подати… (М. Литвин)

Ще сонячні промені сплять — Досвітні вогні вже горять (Леся Українка).

Ой у лузі червона калина похилилася (Народна творчість).

пул..с, комп..ютер, тін..

українс..кий, Пол..ща, Хар..ків

діл..ниця, нен..ці, їдал..ня

гір..кий, Гор..кий, пол..ський