Складне речення

Оркестр дощу над Моршином, замовк і ноти листям сохнуть на

березі.

Оркестр дощу над Моршином замовк, і ноти листям сохнуть на

березі.

Оркестр дощу над Моршином замовк і, ноти листям сохнуть, на

березі.

Оркестр дощу, над Моршином замовк і ноти листям, сохнуть на

березі.

Уже зовсім завесніло, уже жайворонки виспівували в полі.

Уже зовсім завесніло, уже жайворонки, виспівували в полі.

Уже зовсім, завесніло, уже жайворонки виспівували в полі.

Уже, зовсім завесніло, уже, жайворонки виспівували, в полі.

Я тобі кажу про рибу а ти, розказуєш про рака.

Я тобі кажу, про рибу, а ти розказуєш про рака.

Я тобі кажу про рибу, а ти, розказуєш про рака.

Я тобі кажу про рибу, а ти розказуєш про рака.

Українці, захистім себе, щоби світ вважав нас українцями.

На зеленій траві білі чайки сидять, білі свічі горять на тарелях латать.

Українці, захистім себе щоби світ вважав нас українцями.

На зеленій траві, білі чайки сидять, білі свічі горять на тарелях латать.

Казав він, що земля наша древня.

Туман над лугом колихався і вкривав шатром траву.

Сонце над лугом сяяло, і вода в річці блищала.

Вийшов з хати Юрко й побачив велику крижану бурульку.

Сонце вже заховалось, і по житньому полю потяглися вечірні тіні.

Зранку піднімався легкий туман, а перед обідом, почав накрапати дощик.

Погода покращується ми, плануємо турпохід на кілька днів.

Зі шхуни спустили шлюпку, і матроси попливли до берега.

Настав ранок, розбудив усе навколо, умив росою.

 Виглянуло сонечко, воно освітило галявину.

Виглянуло сонечко й освітило галявину, дерева, кущі.

Настав сонячний, радісний ранок.

Зоряна нічка примчала на конях, землю туманами вкрила.

Земля молодіє від сонця, від цвіту, від весни.

Зацвіла калина біля круч Дніпра, заспівав соловейко на її гілках.

Біля саду росте велика липа, на ній змостили собі гніздо лелеки.