Складне речення. Кома між частинами складного речення.

одна граматична основа

є дві або більше граматичних основ

немає другорядних членів речення

є вставні слова

інтонації

часток

сполучників та сполучних слів

прийменників

У лісі сльозяться крихітні струмки розквітає кожна квітка.

Кленовий листочок покружляв у повітрі й упав у калюжу.

За багато віків Київ пережив і побачив немало.

Сонце останній раз освітило землю та впало за гору.

Моховинка найчастіше була зеленою, бо вона рідко відбігала від своєї зеленої хатки.

 У лісі вже почав танути сніг, усе дужче пригрівало весняне сонечко.

Люди всіх хух звуть просто хухами, а хухи кажуть на всіх нас просто люди.

Ніколи ніхто не бачив, щоб Моховинка гнівалася.

Хуха виглянула у віконце й побачила скрізь сніг.

Лісник накинув кожух на плечі й вийшов на поріг.

Хуха була моторна й уміла вигадувати всілякі розваги.

Надворі стояла холоднеча й крутила віхола.

Аля визирнула у вікно й побачила чудовий сад і велетенську клумбу.

Дівчинка уявила як Недоладько чекатиме її на пустирі всі сто років.

 Дівчинка прочинила малесенькі дверцята й нарешті опинилася в карликовій кімнаті.

Двері до підземелля тихенько зарипіли й прочинилися перед Недопопелюшкою.

Лось звівся й тепер його постать чітко вимальовувалася в сутінках.

Лось був старий та бувалийй самець, він уже звик до заповідника.

Лось зітхнув на повні груди, пирхнув, і подивився на дітей.

Старший брат був розсудливий та відважний, і сокира в його руках не задрімала.

Ніч минула швидко. 

Дрімає сад, і гостро пахне м’ята.

  Хмара небо криє, сонечко не блисне, вітер вовком виє, дощ потоком висне. 

Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива…

Понісся перший порив вітру. 

 Дзвенить земля, а я слухаю. 

  Мчали коні навпрошки, перекинули санки.

Великі хмари холодом нагусли, червоне листя падає в гаю.

грудень сховав, повдягав

сховав річки

повдягав ліси

річки повдягав

затих, сад

квіти, віти

осінній, ліг

 квіти, сад

 Великі хмари холодом нагусли, червоне листя падає в гаю.

Пробіг автомобіль, і синя хмарка диму за ним розвіялась.

Летять у вирій дуже дикі гуси, а я слонам привіт передаю. 

Дрімає сад, і гостро пахне м’ята.

Крикнув перепел в ярочку, стрепет приснув над тернами.

Грім креснув, і дощ полився.

Дніпро реве, тремтить підмита круча…

Зелена трава горить зеленим огнем, а на її довгих листочках грає і сяє чиста роса. 

окличні та неокличні

розповідні , питальні та спонукальні

прості й складні

поширені й непоширені

я, ти, ви, між,що

 що, щоб, як, де, і, який

за, на, в, по, з-під

із, під, аж, ну

спонукальним, складним

питальним, простим

розповідним, складним.

розповідним, простим

Митi жодної не можна повернути щоб заново по-iншому пожить.

Вiдбились зорi у водi летять до хмар тумани.

Із серця виросла калина над хвилями Днiпра злетiла пiсня журавлина.

Хтось стиха завiв пiсню до нього пристав ще один голос.

Навшпиньках пiдiйшов вечiр, i засвiтив зорi.

Земля гуде, i ридають дерева.

До землi ти голову притулиш, i матiр’ю тихенько назовеш.

Сiї гори стоять одвiку, i стоятимуть довiку.

одна

дві

три

чотири

Із-за тину привітно виглядає соняшник а за хатою хвилюється золотий пшеничний лан.

Місяць в травах росяних купався по степу світилась ковила.

Учені виявили що в далекому минулому територію нашої країни покривав лід.

Дорослі чайки ширяли над озером і час від часу приносили пташенятам смачну рибу.

Христинка взяла скакалку і почала стрибати.

Вона застрибала і на двох ногах, і на одній.

 Фея тричі сплеснула в долоні, і з неба почали сипатись барвисті самоцвіти.

Дівчина стрибала і весело сміялась.