Складні речення, пряма мова, діалог

частина художнього тексту

відтворене висловлювання певної особи із збереженням основної думки

чуже мовлення, передане дослівно, без змін

 реплікою

словами автора

власними словами

 “Це я, ваш Пірат”, – гавкав він крізь сльози.

Іван сказав – “З тобою мова буде потім”.

 “Оксано, тікаймо” – рішуче прошепотіла до неї Олеся.

 “Ніщо так не красить людину, як натхнення”, – подумала Ярослава.

 Учитель природознавства сказав – “Завтра ми будемо працювати в саду”.

“Ой, яка чудова українська мова!” – захоплено писав поет Олександр Підсуха.

 "П?" - а.

 А: "П?"

А: "П".

 Я запитав товариша: «Ти підеш на річку ловити рибу?»

«Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину»: слушно застерігає Василь Симоненко.

На плакаті написано: «Дружіть з книгою!»

слова одного з учасників діалогу

 слова, які вказують, кому належить пряма мова

граматична основа речення

речення з одним головним членом

Засинає місто після праці під нічною ковдрою.

І земля, і вода, і повітря - все поснуло.

На воді лежали широкі темно-зелені листки латаття, а поміж них жовтіли голівки лілей.

Тобі повідомлять коли заходити до кабінету.

Мені сказали як доїхати до центрального парку.

Перейдіть дорогу й поверніть ліворуч сказала жінка.

Дзвенить у зорях небо чисте,палає синім льодом шлях.

А вітер дме постійно,далеко розносить стигле насіння дерев і трав.

Молоденькі гіллясті берізки ,може,тільки вночі покрились листям.

Мати перша навчила мене любити роси,любисток та калину.

Ой у лузі червона калина похилилася чогось наша славна Україна зажурилася.

Під гаєм в'ється річечка як скло вона блищить долиною зеленою кудись вона біжить.

Як ішов я через сад курка мене вздріла якби палки я не мав вона б мене з'їла!

неправильно поставлені розділові знаки в кінці слів автора

не поставлено тире перед репліками

не виділено слів автора