Складне речення

простим;

складним;

двоскладним;

ускладненим

Джерело дужчало набирало сили.

Червона калино чого в лузі гнешся?

Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами.

Зійшли сніги шумить вода.

У радості й горі рушники й пісні супроводжують людину. 

І сум і радість сповнюють серця випускників.

Тріснув останній корінець і пеньок нахилився убік.

Сину мій любий життя не проходить безхмарно.

Веселе сонечко блищить проміння щедро ллє.

І на тім рушникові оживе все знайоме до болю і дитинство й розлука 

і вірна любов.

Веселиться напоєна водою земля зеленіють багаті поля.

Птахи збиралися в гурт і неквапливо йшли до берега.

Душа душу чує, а серце серцю вість подає.

У лісі вже почав танути сніг, усе дужче пригрівало весняне сонечко.

Срібен дощик проливається іскристо, і веселка обіймає небокрай.

Шануйте й бережіть книжку, бо в неї вкладено велику працю 

багатьох людей.

У садках уже посохла матіола але ще квітнуть красольки й нагідки.

Сонце золотить дерева вкриває кожен листочок мереживом.

Веселий день розхлюпує блакить і ластівки купаються в промінні.  

У лісі сльозяться крихітні струмки розквітає кожна квітка.

Митi жодної не можна повернути щоб заново по-iншому прожить.

Із серця виросла калина над хвилями Днiпра злетiла пiсня журавлина.

Лось був старий та бувалий самець він уже звик до заповідника.

Великі хмари холодом нагусли червоне листя падає в гаю.

Чорнобривці враз ожили й попідводили голівки.

Люди ласують золотим медком і вихваляють щедру осінь.

Вітер стих і чистий свіжий сніг сяяв під блакитним наметом неба.

Я розгортаю сніг і бачу ніжну голівку підсніжника.

Всі позадирали голови, й стежили за польотом кульки.

Сонце скотилося майже до самого обрiю але раптом застигло на мiсцi.

Буря скаженіла, і підхоплювала каченя.

Старший брат був розсудливий та відважний, і сокира в його руках не

дрімала.

До землi ти голову притулиш, i матiр’ю тихенько назовеш.

Великі хмари холодом нагусли, червоне листя падає в гаю.

Пробіг автомобіль, і синя хмарка диму за ним розвіялась.

Пишається калинонька, явір молодіє, а кругом їх верболози й лози 

зеленіють.

Із-за тину привітно виглядає соняшник а за хатою хвилюється 

 золотий пшеничний лан.

Місяць в травах росяних купався по степу світилася ковила.

Дорослі чайки ширяли над озером і час від часу приносили пташенятам 

смачну рибу.

Сонце скотилося майже до самого обрiю але раптом застигло на мiсцi.

2;

3;

4;

5?