Службові частини мови

З'єднує однорідні члени і частини складного речення

Виражає залежність іменника,,

числівника та займенника від інших слів у словосполученні

Вносить додаткові відтінки значення в речення або служить для утворення способів дієслів

Виражає почуття, спонукання до дії

Вигук

Частка

Сполучник

Прийменник

1

2

3

4

Вигуки

Частки

Сполучники

Прийменники

Незалежно/від, на/перед, з/під, за/ради, з/за

По/між, згідно/з, під/час, в/продовж

В/наслідок, до/вкола, в/здовж, по/серед, що/до

За/для, відповідно/до, незалежно/від, о/крім, по/за

Єднальних

Протиставних

Розділових

Умовних

прості, складні і складені

похідні й непохідні

одиничні, повторювані і парні

сурядні й підрядні

Тому(що), про(те), так(що)

мов(би), ніби(то), як(би)

за(те), дарма(що), ото(ж)

як(що), немов(би)то, (як)тільки

Робота гарна, та день малий.

Без роботи ані хліба, ані хати.

Уночі панують сови та сичі.

Будь слугою власної совісті й господарем волі.

ні...ні, коли, поки не, щоб

або...або, а, так що, оскільки

якщо, як, чи...чи, хай

та, однак, й, а

же, но, таки, б

про, не, би, або

дуже, бодай, невже, ні

ані, нехай, але, будь

що-року, будь-коли, скажи-но

все-ж-таки, такий-от, казна-кого

будь-як, отак-то, бозна-скільки

невже таки, тільки но, годі-бо