СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. Сполучник. Частка

прийменник

сполучник

вигук

частка

заперечні й формотворчі

прості, складні й складені

сурядності й підрядності

повторювані , парні, одиничні

єднальні, протиставні, розділові

причинові, часові, умовні

мети, допустові, порівняльні, з’ясувальні

єднальні, порівняльні, розділові

коли б, хоч би, все ж, тому що, для того щоб

мовби, начеб, якби, щоб, немовби

аби, коли, хоч, як

тому що, але, якби, бо

і, та, але, якщо, що, хоч, щоб

з-за, незважаючи на те що, поруч

же, власне, атож, майже, ледве не

добридень, киш, прощавайте

Тихо в дрімучому віковому лісі, тільки десь плигає білка  чи злетить самотній зимовий птах.

Проте видобути ножа було не так легко.

 Життя і творчість Марусі Чурай оповиті ореолом загадковості.

Наші предки вірили, що лелека приносить людям щастя.

(Про)те, коли йшов до річки, раптом знову почулося  поскрипування гілляки.

(Як)що ти їм сестра, то будеш і мені сестрою.

Як)би не задихався від швидкого бігу, то, мабуть, голосно співав би. 

 (Як)би я тепер хотіла у мале човенце сісти… (Леся Українка) 

Не смійся з другого, що/б тобі не було того.

Знову думать заходивсь про/те таки, що й перше думав.

Як/би знав, де впав, то й соломки б підослав

Хай голий, за/те в поясі

Каченята пручались, краплі стікали по грудях, але ж щось  попадало і в горло. (За Є. Гуцалом)

Білуга так розсердилась, що зняла бурю ще більшу. (В. Ян)

Втім, корона так і не знадобилась Давиду. (С. Скляренко) 

Поховайте та вставайте, кайдани порвіте...(Т. Шевченко)

Тим(то) й світ наш красний, що не однаковий. (Панас Мирний)

Дні весняні, гарячі, сівба тільки(но) почалася. (І. Цюпа)

Вража дівчина, вона(таки) має підстави кепкувати.

Малоговірка, завжди сердита Павлина май(же) не відповіла на його вітання

Обов’язково тебе з собою візьмемо, а(як)же! 

Ану(ж)бо, приведіть сюди татарських посланців! (В. Ян)

Та все(ж)таки не потонув Громило, сяк-так вибрався на купину.

Кущик зелений, і ведмежа зелене, спробуй(но) там його помітити! 

(не)сподівано

 (не)стримати

(не)самовитий

(не)спокійний

(ні)яковий

(ні)коли

(ні)слуху (ні)духу

(ні)де

знов/таки, таки/знов, іди/бо, пішов/би

аби/хто, дарма/що, аби/з/ким, аби/де

як/раз, хтозна/скільки, от/же, тоб/то

співай/бо, казна/де, хтозна/як, будь/що

надає реченню або окремим його членам певних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм

виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні й у реченні

називає ознаку предмета за дією

вживається для зв’язку однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв’язки між ними