Сполучник. Правопис сполучників

2

3

4

5

щоби, котрий, також, зате

але, й, та, або

де, з тим щоб, однак, чий

тому що, зате, який, ні

якщо, бо, наче, та

який, чий, і, як

тобто, неначе, зате, як

коли, куди, щоб, як

Я люблю тебе, друже, за(те), що в очах твоїх море синіє.

Як(би) не було ночі, то не знали б, що таке день.

Як(би) там не було, комусь належало це перевірити...

Вони боролися за(те), щоб ми сьогодні жили у вільній країні.

Усе іде, але не все минає.

То шумів зелений лист, то в вінку мінявся злотом ряст весняний.

А в рум’янці така сила, що всі квіти погасила.

Лице рум’яне, та серце кам’яне.

сполучник – самостійна частина мови

сполучники сурядності поєднують слова між собою, є членами речення

сполучники підрядності служать для зв’язку однорідних членів речення

сполучник – службова частина мови

Дуже важливо, (що)б усі прийшли вчасно.

(Що)б ви не думали, а я буду працювати.

(За)те її люблю, мою Україну убогу...

Не думай (про)те, що сталося.

зате, та, якби, якщо

і, або, чи, мов

але, мовби, неначе, втім

чи, начебто, немовбито, проте

зате, якби, якщо, мовби

начеб, начебто, тому що, і

та, ніби, нібито, немов, мов

незважаючи на те що, чи... чи, так що, щоб

тому що, завдяки тому що, не то... не то, проте

тому що, через те що, перед тим як, для того щоб

щоб, незважаючи на те щоб, бо, якщо

однак, та, а, як

а, але, проте, зате

або, чи, хоч, коли

і, та, а, але

а, але, та, і

й, та, і... і, або

і, та, ні... ні, ані... ані

аби, і, ні... ні, проте

завдяки тому що, щоб, бо, як

аби, для того щоб, нехай, хоч

так що, бо, тому що, незважаючи на те що

тому що, через те що, у зв’язку з тим щоб

як, поки, щоб, для того щоб

аби, доки, поки, коли

перед тим як, після того як, коли, доки

що, щоб, як, доки