Сполучник як службова частина мови

Юрко похитав головою, розвернувся і пішов до переходу.

Перехожі не озиралися на хлопця.

На Подолі всякий заблукає, але не Юрко.

Юрко Туряниця нічим не привертав уваги.

В дитинстві Юрко ніколи не заходив на цей бік Подолу.

Старанно підготував загадковий незнайомець місце зустрічі.

Зазначений у записці будинок стояв майже в самому кінці вулиці. 

Колишній міліціонер стиснув правицею Юркове плече, розвернув і легенько виштовхав.

Перейшовши до іншої кімнати, гімназист відчув полегшення, навіть видихнув.

Витяг з кишені штанів складений учетверо аркуш і тицьнув відставному міліціонеру. 

Той взяв обережно двома тлустими пальцями, ніби щось небезпечне.

 Вільне місце згори займав багато разів перечитаний Юрком напис.

Склавши аркуш, покрутив його, потім смикнув краєчок вуса.

З кожного по тисячі, а ще ж ставки підніме.

Гімназист спритно струсив з плечей сумку, клацнув замком, видобув звідти цупкий подарунковий конверт. 

Дідові нашого Голіцина російський цар колись пожалував за вірну службу ціле село під Києвом.

Тим часом бульдожка вже впорався з бутербродом, підбіг до нових друзів, примостився поряд і подивився на Шпига.

Викинув Колько записку Чорної Руки в клозет, порвав і спустив в унітаз.

Пощастило, він у нас геній алгебри. 

 На всіх шкільних олімпіадах честь гімназії відстоює. 

Зробили виняток, але оголосили всім, що так щаститиме не кожному.

Наш брат не признається, що його лякають і він боїться.

Дівки відразу гармидер здіймуть, на весь базар. 

Не один чоловік сюди поспішав. 

Сполучник - службова частина мови

Сполучник змінюється за родами, числами, відмінками.

За будовою сполучники бувають прості, складні, складені.

Сполучник найчастіше в реченні буває підметом