Стан промисловості та сільського господарства. Соціальна політика за доби «відлиги»

освоєння цілинних земель

ліквідація колгоспної системи

розширення посівів кукурудзи

поширення фермерських господарств

створення машинно-тракторних станцій

упровадження «Продовольчої програми»

реалізація заходів з випередження США у виробництві м’яса й молока на душу населення

укрупнення колгоспів

зниження цін на сiльгосппродукцію

залучення іноземних інвестицій

збільшення податків з колгоспів

масовим будівництвом дешевого державного житла

створення житлових кооперативів

наданням кредитів усім бажаючим придбати житло

перебудовою існуючих житлових площ

інтенсифікація сільського господарства за рахунок використання передових технологій

надання колгоспам можливості вільно планувати свою роботу

обмеження розмірів присадибних ділянок, заборона тримати худобу в приміській зоні

Україна стала одним з головних світових експортерів зерна

скорочення масштабів спорудження державного житла.

запровадження карткової системи

перехід на нову систему оплати праці колгоспників, забеспечення їх пенсіями

установлення високої плати за навчання у старших класах середніх шкіл і вишів

не дали ніяких позитивних наслідків,. 

привели до деякого поліпшення стану справ у сільському господарстві, сприяли підвищенню життєвого рівня колгоспників. 

призвели до повного зубожіння українського села, село занепадало, селяни масово почали переїжджати до міста.

спричинили розпад колгоспів

запровадження програми зі створення потужностей, які б забезпечили збільшення виробництва молока і м’яса під гаслом «Догнати і перегнати США» 

зменшення фінансування сільського господарства

освоєння цілинних і перелогових земель

передача значної частини землі в оренду селянам

повна ліквідація присадибних господарств колгоспників

поширення над міру посівів кукурудзи ("кукурудзяна епопея")

посилення податкового тиску на селян

заборона робітникам і службовцям самочинно змінювати місце роботи 

індустріальне будівництво житла та пом’якшення житлової проблеми

 інтенсифікація праці шляхом переходу на шестиденний робочий тижден

підвищення оплати праці, перехід на п’ятиденний робочий тиждень

проведення грошової реформи, яка спричинила зростання цін

скасування плати за медичне обслуговування

скасування плати за навчання в старших класах школи

відбудова, відлига, волюнтаризм

лібералізація, відлига, десталінізаці

реабілітація, десталінізація, репресії 

амністія, лібералізація, депортація

житлове будівництво

ліквідація колгоспів

наступ цензури на освіту та культуру

освоєння цілинних земель

децентралізація управління

1, 3

2, 3

2, 4

4, 5

1 Збільшення кількості селян порівняно з кількістю мешканцями міст.

2 Викуп техніки у МТС, що стало непосильним тягарем для колгоспів.

3 Кампанія з «вилучення» у селян корів та іншої худоби.

4 Сприяння держави зростанню продуктивності індивідуальних присадибних господарств селян.

5 Неможливість селян вільно пересуватися в межах держави через відсутність у них паспортів.

6 Запровадження грошової оплати праці в колгоспах.

7 Розв'язання проблеми забезпечення тваринництва кормами засівом мільйонів гектарів землі кукурудзою

Посилення централізованості управління промисловістю внаслідок утворення раднаргоспів.

Посилення матеріального зацікавлення колгоспників у суспільному виробництві.

Поступове роздержавлення державної власності, перехід підприємств на оренду.

Зміцнення матеріально-технічної бази сільського господарства.

Зміна масштабу цін та всіх виплат і зарплат у співвідношенні 10:1, впровадження нових зразків грошей.

Експорт зернових в Канаду та США.

припливу матеріальних та людських ресурсів унаслідок хрущовських «надпрограм»;

державного централізованого планування та розподілу ресурсів;

переведення частини земель колгоспів в особисті господарства селян;

 істотного експорту промислової продукції в країни Європи;

реформування системи управління промисловістю;

пріоритетного впровадження досягнень НТР на підприємствах ВПК.

удосконалення системи «держприймання» в колгоспах.

запровадження ринкових відносин у сільському господарстві.

посилення матеріальної зацікавленості селян у суспільному виробництві.

створення сприятливих умов для розвитку присадибного господарства селян.