"Стара яблуня" Наталія Девятко

 Михайло Слабошпицький

 Наталія Дев′ятко

  Тарас Шевченко

  Леся Вознюк

Маринка

Марійка

Марічка

Маруся

Ведмедик

Зайчик

Кролик

Котик

Притулилася до ведмедика

Пішла до кімнати батьків

Погукала на допомогу

Накрилася ковдрою з головою

Їй було тепло, приємно, не страшно

Їй було страшно і тепло

Їй було темно, але приємно

Їй було приємно і не страшно

Щоб захистити від снігу

Щоб зробити фотографію

Щоб прогнати шкідників

Щоб підтримати гілки під вагою врожаю

Вона цвіла пишним квітом.

Вона підросла.

Вона виростила нові гілки.

Вона стала чорним скелетом і засохла.

Пішла до батьків.

Випила склянку води.

Посадила свого ведмедика на підвіконня.

Шмигнула у своє ліжко

Вона залишила вікно відкритим.

Батьки не дозволили їй гратися з ведмедиком.

Вона співчувала яблуні та відчувала вину за її загибель.

Їй стало сумно, коли заснув місяць.

Вирубати яблуню.

Попросити в яблуні пробачення.

Продовжувати плакати.

Лягти поспати.

Їй хотілося погратися з ведмедиком.

Вона чула дзвінкі на вулиці.

Бабуся запропонувала їй щось побачити.

Вона боялася, що яблуня знову заговорить.

Квітка.

Новий корінь.

Невеличкий пагінець із листочками.

Молоденька зелена травичка