Стефаник

Василь Стефаник належав до

Новела "Камінний хрест" написана в поетиці

 В уривку «Ймив стару за шию і пустився з неню в танець… Люди задеревіли, а Іван термосив жінкою, як би не мав уже гадки пустити її живу з рук» йдеться про:

Уривок: «Не раз ранком, iще перед сходом сонця, iхав Іван у поле пiльною дорiжкою. Шлеi не мав на собi, лише йшов iз правого боку i тримав дишель як би пiд пахою. І кiнь, i Іван держалися крепко, бо оба вiдпочали через нiч. То як iм траплялося сходити з горба, то бiгли. Бiгли вдолину i лишали за собою слiди колiс, копит i широчезних п'ят Іванових…» належить до жанру:

Постійно «розводив» Івана Дідуха:

Символ горба є

Символ хреста є

"Як уходили назад до хати, то ціла хата заридала". В уривку є художній засіб

У творі, де персонаж змушений був погодитися на виїзд через майбутнє синів, для яких у рідному краї не було ніякої перспективи, не порушується проблема: