Стилістичні засоби лексикології та фразеології.

Невтішно трепоче листям осика, тремтить і палахкотить біла береза.

Крізь прозорі жмуркина воді здавалося, що вона дрібно дрижить від холоду.

З давніх часів хліб у великій пошані в нашого народу.

Ти слово "пам'ять" в генетичному коді закарбував.

Сніговиця то відносила, то наближала музику.

Тяжко, важко сиротині, а ніхто не бачить.

У людях гнів давно вже затвердів, та зрада їхню єдність точить стиха.

Глибокі почуття, золотий браслет

Метушливі синички, вулиця дитинства

Художник слова, запахло весною

Лісова грушка, черствий хліб

Вибпчати братові, зазнавати поразки

Додержувати обіцянок зневажати ледарів

Набувати досвіду, зраджувати дружбу

Вчитися музиці, опанувати наукою

Залишатися нерозв'язаним, нез'ясованим.

Дуже легко

Відсутність результату

Відчуття холоду, озноб

Горять світи, біжать світи музичною рікою.

Лука глянув на начальника спідлоба і неголосно сказав: "Дурний піп, дурна і його молитва".

Ми йшли в країну Моцарта крізь дим. Громили ворога на перепутті дикому.

Дивиться небо очима, і земля зітхає на повітрі, мружить літо колосом.

 Мелодія лине, як дніпрова вода.

Ішов би робити, а не байдики бити!

Людська заздрість – гірша, як слабість

За Борисполем житом виспілим хоч які замилуються очі.

далеко куцому до зайця

комар носа не підточить

 мухи не зобидить

 як курка лапою

За Дніпром небо ясно палало всіма кольорами веселки.

Життя людське багатогранне, і кожна його пора по-своєму прекрасна.

Минає день, тиждень, місяць і півроку збігло за водою.

Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої.

на живу нитку – білими нитками шитий

 попасти на слизьке – накрити мокрим рядном

закрутити веремію – укрутити хвоста

бентежити кров – не чути землі під собою

і води не замутить – хоч у вухо бгай

боязкий

досвідчений

кмітливий

сміливий

1-В 2-Г 3-Б 4-Д

1-В 2-Д 3-Б 4-А

1-А 2-Г 3-В 4-Д

1-В 2-Г 3-А 4-Д