Суспільно-політичне та економічне життя в період загострення кризи радянської системи

громадяни УРСР непохитно вірили в комуністичне майбутнє

було запроваджено систему обов’язковості прийняття членів ЛКСМУ (комсомолу) до лав партії

членство в партії відкривало перспективи кар’єрного зростання

забезпечувало матеріальний добробут

прискорена реабілітація політичних в’язнів

відмова від критики культу особи Й. Сталіна

скорочення кількісного складу партійного апарату

скасування положення про керівну роль КПРС

існування надцентралізованої системи управління

висока продуктивність праці робітників

спроба запровадження елементів ринкової економіки

відмова від фінансово-технологічної допомоги країн Заходу

прискореним

інтенсивним

екстенсивним

пропорційним

узагальнююча назва посадовців різних рівнів, що є ланками командно-адміністративної системи

система, за якої функціонують і ведуть боротьбу за владу політичні партії

політика розміщення промислових об’єктів без урахування існуючої сировинної бази, трудових ресурсів, екологічної ситуації, потреб регіону

система управління, за якої частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоврядування

від продажу зерна.

від продажу культурних цінностей.

від продажу металу

від продажу нафти.

активне залучення іноземних інвестицій у підприємства ВПК.

збереження за Україною ролі однієї з паливно-енергетичних, машинобудівних і металургійних баз СРСР.

інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, нарощування експорту зерна.

суттєве зменшення капіталовкладень у сільське господарство.

високі досягнення в сільському господарстві внаслідок реалізації Продовольчої програми.

зосередження найкращих кадрів на підприємствах легкої та харчової промисловості, поглинення ними найкращої сировини.

концентрація атомних електростанцій, збудованих за недосконалими проектами, досягла критичного рівня.

суттєве зростання якості продукції важкого машинобудування, що перевищувала світові стандарти

втрата стимулів до підвищення ефективності праці, адміністративно-командні методи управління економікою, жорсткий централізм.

ізоляція СРСР на міжнародній арені, бойкот радянських товарів на міжнародних ринках.

повернення керівництва УРСР до волюнтаристських методів управління економікою, невміле планування, бездарне керівництво багатьох підприємств.

погані природні умови, часті стихійні лиха, які призводили до значних втрат.

повна згода в суспільстві з політикою, яку проводило радянське керівництво

ослаблення ролі партійного апарату в житті суспільства

формування багатопартійної системи

розвиток кризових явищ в усіх сферах життя суспільства

відмовою від критики культу особи Й. Сталіна

розширенням прав союзних республік

відновленням масових репресій

зростанням кількості громадських організацій

перехід до ринкових перетворень

поширення політики гласності та плюралізму

всевладдя номенклатури, відсутність ротації партійних та державних кадрів

низький рівень освіти вищої та середньої ланки управління