т. 18,19

Створення Революційної української партії (РУП)

Створення першої в Наддніпрянській Україні «Просвіти»

Це об’єднання підприємств однієї галузі з метою контролювати галузь або декілька галузей промисловості

Громадсько-політичний діяч, основоположник українського націоналізму, автор брошури «Самостійна Україна»; ідеолог і провідник Братства тарасівців, засновник Української народної партії, один із лідерів Української демократично-хліборобської партії, член Братства самостійників

Форма боротьби, яка полягає в колективній відмові робітників від праці з пред’явленням роботодавцю або урядові економічних або політичних вимог.

Український громадський і політичний діяч, чернігівський адвокат. Депутат І-ої Державної думи Російської імперії, член Української Центральної Ради

Громадсько-політичний і культурний діяч, меценат, активний член «Старої громади», один із засновників УДП і Товариства українських поступовців, член Української Центральної Ради, фінансував видання українських газет «Громадська думка», «Рада». Автор «Спогадів» та «Щоденника», які дають багатий матеріал до історії українського руху ХІХ і початку ХХ століть

Створення Товариства українських поступовців (ТУП); 

Обрання Андрея Шептицького митрополитом УГКЦ

Впровадження в Австро-Угорській імперії загального виборчого права для чоловіків

Справа Бейліса

Окреме поселення однієї чи декількох родин, що виділилося із сільської громади для ведення господарства.

Назва ділянки общинної землі, яку виділили селянину в особисту власність, коли він виходив з общини в період реалізації Столипінської аграрної реформи 1906-1916 років.

Ідеологія, суть якої полягає в пропагуванні переваги одного народу (нації) над іншими народами (націями) з метою обґрунтування свого «права» на їхню дискримінацію або пригнічення.

Збірна назва для низки російських монархічних і ультранаціоналістичних організацій, що виникли після революції 1905 року в Російській імперії. Виступали за збереження самодержавства на основі уваровської формули «Православіе, Самодєржавіе, Народность». Загалам, виступали під гаслами монархізму, великодержавного шовінізму та антиземітизму

Ненависть до євреїв.

Церковний, культурний та громадський діяч, митрополит Української греко-католицької церкви, меценат, дійсний член Наукового товариства ім.Т.Шевченка. Метою життя митрополита була єдність Української Церкви та побудова Української Держави, “наділеної християнською душею”.

Український педагог, організатор, фундатор, теоретик і практик української національної фізичної культури, організатор сокільсько-січового руху, автор підручників з фізичного виховання молоді. Як автор назви «Пласт», сприяв становленню Пласту. Голова товариства «Сокіл-Батько».

Основоположник і один із засновників Української радикальної партії та Селянсько-радикальної партії Східної Галичини, депутат віденського парламенту, посол Галицького сейму, публіцист, журналіст, видавець, засновник товариства «Січ» і січового руху в Галичині.

Право особи (у більшості держав — громадян) обирати і бути обраним на виборах до представницьких органів або на виборні посади.

Теоретик українського консерватизму. Один із організаторів Української демократично-хліборобської партії та «Українського союзу хліборобів-державників». За гетьманату — посол України в Австрії.