Т. Шевченко «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

багато їдять і сплять

не читають літератури і не вивчають мистецтво

правдою торгують і Господа зневажають

байдужі до долі долі сиріт і жебраків

 великою руїною

квітучим раєм

покриткою приниженою

дівчиною-красунею

розкішного життя

добра

земного раю

розумних співрозмовників

засуджує дворян,  які шукають передової культури в чужих краях

закликає панів сприяти тому, щоб кожна селянська родина мала окрему хату

заперечує традиційний сімейний устрій, згідно з яким діти після одруження живуть разом з батьками

стверджує, що український народ має всі підстави для формування незалежної держави

не вивчають рідної мови

не розвивають українську літературу

не читають українських книжок

не вивчають історію і культуру сусідніх народів

Бог карає

блискавка вбиває

діти цураються

в хату не пускають

чужі люди проганяють

горе зустрічає

радість хату обминає

лицемірство панівної верхівки

хибність релігійних поглядів

неспроможність інтелігенції полюбити народ

пріоритет родинних стосунків над суспільством

Поемою вільного народу.

Заплутаною і чітко не обґрунтованою.

Домислом і упередженням кожного.

Недоопрацьованою суспільством.

селян

інтелегенції

молоді

козаків

«Он глянь, - у тім раю, що ти покидаєш, / Латану свитину з каліки знімають, / З шкурою знімають, бо нічим обуть / Княжат недорослих; а он розпинають...»

«Якби ви з нами подружились, / Багато б дечому навчились! / У нас же й світа як на те – / Одна Сибір неісходима, / А тюрм! А люду!.. Що й лічить!»

 «І мене в сем’ї великій, / В сем’ї вольній, новій, / Не забудьте пом’янути / Незлим тихим словом»

«Не дуріте самі себе, / Учітесь, читайте, / І чужому научайтесь, / Й свого не цурайтесь, / Бо хто матір забуває, / Того Бог карає, / Того діти цураються...»

уславлення героїзму козацтва й утвердження цінності історичної пам’яті народу

заклик до пробудження в українців почуттів національної гідності і честі

осуд аморальності пана-спокусника, легковажності дівчини, співчуття до матері-покритки та її дитини

осуд і викриття російського самодержавства, звеличення борців за волю з кривавою деспотією, пристрасне заперечення гноблення народів

4 частин

5 частин

3 частин і епілогу

6 частин