Тарас Шевченко "Катерина", "Наймичка"

Своїм сестрам.

Усім дівчатам

В. Жуковському.

Якову де Бальмену.

Не цуралися будь-якої роботи по господарству.

Не ігнорували народних звичаїв та обрядів.

Не лінилися здобувати освіту.

Не кохалися з москалями.

На цьому наполягали батьки дівчини.

Люди почали дорікати козаку, дізнавшись про можливу неславу дівчини.

Москаль вирушив у похід до Туреччини.

Вона йому набридла.

Весільну.

Галю.

Жниварську.

Гриця.

У неповторності власної краси.

Можливості гарно співати і танцювати.

Вихованні своєї дитини.

Обізнаності народних прикмет.

Через відсутність чоловіка у дочки.

Її хворобу.

Неврожай.

Непорозуміння із сусідами.

„Виховуй свою дитину як знаєш”.

„Іди шукай у Москві свекрухи”.

„Не з’являйся більше на мої очі”.

„Живи як знаєш серед люду чужого”.

Розмірковує над долею байстря.

Клопочеться про власний імідж.

Хвилюється з приводу того, хто її поховає.

Співчуває їй.

Тричі перехрестилася.

Поцілувала батьків.

Набрала землі під вишнею.

Попрощалася з дружками.

Біля старої верби.

У чумаків.

У жебраків.

У лісника.

А Катерину.

Сироту Івана

Старця

Наймита у пана

А Потрапив у родину до свого батька.

Служив козачком у пана.

Був поводирем сліпого кобзаря.

Став жебраком

Помолився Богу.

Поцілував рідну землю.

Заспівав веселої.

Подякував воликам.

До широкого степу.

Бога.

Туману.

Батьків.

Були бідними.

Повсякчас втрачали здоров’я.

Вимушені працювати на пана

Не мали дітей.

Були добрі

Вже нездужали.

Вона дуже сльозно просила.

Їм важко було працювати на городі.

А Ковальство.

Чумакування.

Мисливство.

Гончарство.

А Мусила розважати його дружину і дітей.

Зверталася з молитвою до Святого Миколая.

Ходила до ворожки цікавитися долею улюбленця.

Вирушила на його пошуки.

Сукна дорогого.

Шитий пояс.

Червоного шовку.

Парчі золотої.

Ой степи широкії”.

„Ой у полі могила”.

„Кукувала зозуленька”.

„Ой у полі вітер віє”.

Придбати необхідних ліків.

Відвідати сина, який там служив у війську.

Запросити до себе кумів.

Продати дещо з хатнього краму.

Знаходилася поруч зі своєю дитиною.

Мала можливість заробити на хліб.

Підкинула власну дитину чужим людям.

Батьки дозволили їй повернутися додому.

Обробляла городину.

Співала і танцювала.

Жебракувала у Городищі.

Пішла на прощу до Києва.

Зізналася Маркові, що вона його мати.

Залишила хату сина і вирушила у мандри.

Вирішила присвятити останні роки життя службі Богові.

Втопилася з горя у річці.