Театр корифеїв

1882

1880

в Єлисаветграді.

в Москві

Театр корифеїв сприяв розвитку української театральної традиції та популяризації національної драматургії.

Сприяв розвитку укр духу та мови

Актори Театру корифеїв відзначалися універсальністю, виконуючи як драматичні, так і музичні номери, включаючи спів і танці.

Своєю харизмою, мужністю та красою

Після поділу театру в 1885 році кожна трупа зосередилася на різних аспектах репертуару, що сприяло розширенню жанрового розмаїття українського театру.

Спочатку кожен почав жити особистим життям, але через рік вони об'єднались знову

У виставах Театру корифеїв активно використовували народні пісні, арії та хорові номери, що додавало виставам національного колориту.

Фортепіано, співали лише по одному, та все було у стилі опери

Марко Кропивницький.

Марія Заньковецька

Іван Карпенко-Карий, Михайло Старицький, Марія Заньковецька, Панас Саксаганський, Марія Садовська-Барілотті.

Грушевський, Франко, Шевченко

Через конфлікт між Марком Кропивницьким і Михайлом Старицьким, після чого кожен з них сформував власну трупу.

Через не вдалу виставу, після якої захотіли розділитись

Серед найвідоміших постановок театру корифеїв — «Запорожець за Дунаєм», «Енеїда», опера «Катерина», «Продана наречена», а також п'єси Карпенка-Карого і твори Шевченка.

«Гамлет», «Оперетта», «Ромео та Джульєтта»

керівник хору або заспівувач

співак

Михайло Старицький

Панас Саксаганський