ТЕМА 15;РЕНТГЕНІВСЬКЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ

A) електромагнітне випромінювання, що виникає внаслідок гальмування заряджених

частинок в електричному або магнітному полях;

B) електромагнітне випромінювання, викликане квантовими переходами на внутрішні

глибоко залеглі електронні оболонки атома;

C) поширення пружних деформацій у рідинах і твердих тілах;

D) корпускулярне випромінювання, спричинене потоком протонів;

E) корпускулярне випромінювання, спричинене потоком нейтронів.

А) більшу густину потоку;

B) більшу проникну здатність;

C) більшу довжину хвилі випромінювання;

D) меншу енергію фотонів випромінювання;

E) дискретний спектр випромінювання.

A) ≈ 95 %;

B) ≈ 5 %;

C) ≈ 15 %;

D) ≈ 60 %;

E) ≈ 1 %.

А) а) 0,2 < λ < 30 нм; b) 40 < E < 6200 еВ;

B) а) 0,01 < λ < 1 нм; b) 1,2< E < 120 кеВ;

C) а) 30 < λ < 100 нм; b) 12< E < 40 еВ;

D) а) 1 < λ < 30 пм; b) 40 < E < 1200 кеВ;

E) а) 0,01 < λ < 1 пм; b) 1,2 < E < 120 МеВ.

A) кісткові;

B) м’язові;

C) жирові;

D) хрящові;

E) повітря в легенях.

A) с;

B) Дж;

C) м;

D) м-1;

E) с-1

A) а) Ze; б) Мя= Z mp + (A - Z) mn;

B) а) Ae; б) Мя= Z mp + A mn;

C) а) (A - Z)e; б) Мя < Z mp + (A - Z) mn;

D) а) (A + Z)e; б) Мя > Z mp + (A - Z) mn;

A) а) Z збільшується на одиницю; б) А збільшується на одиницю;

B) а) Z не змінюється; б) А зменшується на одиницю;

С) а) Z збільшується на одиницю; б) А не змінюється;

D) а) Z не змінюється; б) А збільшується на одиницю;

E) а) Z зменшується на одиницю; б) А не змінюється.

A) аналізують хімічний склад зразків за їх рентґенівськими спектрами;

B) вивчають зміну періодів ґратки за допомогою оптичних лінз, виникнення дифракційних

максимумів;

C) просвічують контрольовані вироби;

D) на чутливому до цього випромінювання матеріалі отримують фіксоване зображення

досліджуваного об’єкту;

E) реєструють рухи органу за його рентґенограмою.

A) U = 110 В;

B) U = 12 В;

C) U = 110–220 В;

D) U = 50–60 МВ;

E) U = 40–100 кВ.

A) Е = 10–100 еВ;

B) Е = 60–120 кеВ;

C) Е = 150–200 кеВ;

D) Е = 10–100 МеВ;

E) Е = 1–10 ГеВ.

A) м’яке в діапазоні 1 < λ < 10 нм;

B) м’яке в діапазоні 20 < λ < 30 нм;

C) жорстке в діапазоні 0,01 < λ < 0,1 нм;

D) жорстке в діапазоні0,1 < λ < 1 нм;

E) ультрам’яке в діапазоні30 < λ < 100 нм?

 λ2=ln2/T1/ 2

λ=ln2/T1/ 2

T 1/ 2=λ/ln2

T 1/ 2=λ2/ln2

A) при a-розпаді;

B) при викиді протона;

C) при y-розпаді;

D) при викиді нейтрона;

E) разом з B-випромінюванням.

A) енергію зв’язку ядра;

B) кількість нейтронів у ядрі;

C) кількість протонів у ядрі;

D) заряд ядра;

E) питому енергію зв’язку ядра.

A) а) Z зменшується на одиницю; б) А не змінюється;

B) а) Z не змінюється; б) А зменшується на одиницю;

С) а) Z збільшується на одиницю; б) А не змінюється;

D) а) Z не змінюється; б) А збільшується на одиницю;

E) а) Z збільшується на одиницю; б) А збільшується на одиницю.

Mm= kλ2Z3;

Mm= kλ3Z3;

Mm= kλZ;

Mm= kλ2Z2;

A) хімічного складу зразків за їх рентгенівськими спектрами;

B) атомної будови речовини за розподілом у просторі та інтенсивностями розсіяного на

досліджуваному об’єкті рентґенівського випромінювання;

C) що ґрунтуються на поляризації жорсткого рентґенівського випромінювання;

D) допомогою електронного зонда в мікроаналізаторів

E) що ґрунтуються на реєстрації рухів органу за його рентґенограмами.

A) для різкого гальмування протонів;

B) для різкого гальмування позитронів;

C) для зміни напрямку руху електронів;

D) для різкого гальмування електронів;

E) для зміни напрямку руху протонів.

A) Е = 10–100 еВ;

B) Е = 60–120 кеВ;

C) Е = 150–200 кеВ;

D) Е = 10–100 МеВ;

E) Е = 1–10 ГеВ.

А) більша довжина хвилі;

B) менша енергія кванта;

С) більший атомний номер речовини;

D) менша частота випромінювання;

E) більша енергія кванта.

A) фотоефект;

B) когерентне розсіювання;

C) комптон–ефект;

D) інтерференція променів;

E) дисперсія променів.

A) на чотири клітини до її початку;

B) на дві клітини до її початку;

C) на одну клітину вправо;

D) на одну клітину до її початку;

E) на дві клітини вправо.

 2 d соs f= nλ ;

 2 d sin f= nλ 

2 d2 sin f= nλ

A) електромагнітне випромінювання, що виникає внаслідок гальмування заряджених

частинок в електричному або магнітному полях;

B) електромагнітне випромінювання, викликане квантовими переходами на внутрішні

глибоко залеглі електронні оболонки атома;

C) поширення пружних деформацій у рідинах і твердих тілах;

D) корпускулярне випромінювання, спричинене потоком протонів;

E) корпускулярне випромінювання, спричинене потоком нейтронів;

А) дифракції рентґенівського випромінювання на кристалічній ґратці;

B) залежності лінійного коефіцієнта поглинання у рентґенівському діапазоні від складу і

щільності речовини;

C) залежності лінійного коефіцієнта поглинання у рентґенівському діапазоні від довжини

хвилі;

D) повному внутрішньому відбиванні рентґенівського випромінювання від кристала;

E) поляризації жорсткого рентґенівського випромінювання.

A) для випускання електронів;

B) для випускання протонів;

C) для створення термоелектронної емісії;

D) для спрямування руху електронів;

E) для випускання позитронів.

А) а) 1 < λ < 30 нм; b) 40 < E < 1200 еВ;

B) а) 0,001 < λ < 0,2 нм; b) 6,2 < E < 1200 кеВ;

C) а) 30 < λ < 100 нм; b) 12 < E < 40 еВ;

D) а) 1 < λ < 30 пм; b) 40 < E < 1200 кеВ;

E) а) 0,01 < λ < 1 пм; b) 1,2 < E < 120 МеВ

A) μm= μ/2ρ;

В) μm= μ/ρ2;

C) μm= μ/ρ;

D) μ = 2μm/ρ;

E) μm= 0,1μ/ρ2

.

A) усунути зовнішній електрон атома, який перебуває в основному енергетичному стані;

B) розщепити ядро на його складові нуклони з наданням їм кінетичної енергії;

C) утворити ядро з вільних протонів і нейтронів;

D) розщепити ядро на його складові нуклони без надання їм кінетичної енергії;

E) усунути зовнішній електрон атома, який перебуває у збудженому стані.

A) фотоефект;

B) когерентне розсіювання;

C) комптон–ефект;

D) інтерференція променів;

E) дисперсія променів.

A) збільшиться в 4 рази;

B) зменшиться в 2 рази;

C) не зміниться;

D зменшиться в 4 рази;

E) зменшиться в 8 разів.

 λ0=h2c/e2U3 

 λ0=hc/eU 

 λ0=h2c/eU

 λ0=hc2/eU3 

A) хімічного складу зразків за їх рентґенівськими спектрами;

B) кристалічної речовини за допомогою рентґенівського випромінювання;

C) що ґрунтується на просвічуванні контрольованих виробів рентґенівським промінням;

D) речовини чи організму за допомогою рентґенівського випромінювання;

E) реєстрації рухів органу за його рентґенографією.

A) для випускання електронів;

B) для випускання позитронів;

C) для створення термоелектронної емісії;

D) для спрямування руху електронів;

E) до анода рухаються електрони від катода; при їх гальмуванні утворюється рентгенівське

випромінювання.

А) потік високоенергетичних нейтронів;

B) потік високоенергетичних протонів;

C) електромагнітні промені з довжиною хвиль від 10-3 до 102 нм;

D) електромагнітні промені з довжиною хвиль від 10-2 до 10 мкм;

E) електромагнітні промені з довжиною хвиль від 10-3 до 102 мм.

A) інтенсивного розсіяння на електронах;

В) поляризації при двоякому променезаломленні;

C) повного внутрішнього відбивання на висотах від 120 до 40 км;

D) інтенсивного поглинання у цьому діапазоні хвиль;

E) дифракції та інтерференції.

N = N0 e^λt

N = N0 e^-λt

N = N0 e^-λt1/2

1p =1n +0e +ν

1n=1p+0e+v

1p =0n +0e +ν

A) приблизно половина маси атома і весь позитивний заряд;

B) практично вся маса атома і весь позитивний заряд;

C) нехтовно мала маса порівняно з масою атома і весь негативний заряд;

D) приблизно половина маси атома і весь негативний заряд;

E) серед відповідей правильної немає.

A) на чотири клітини до її початку;

B) на дві клітини до її початку;

C) на одну клітину вправо;

D) на одну клітину до її початку;

E) на дві клітини вправо