Тематичне оцінювання УКРАЇНА В ПЕРІОД «ВІДЛИГИ"

«відбудови»

«відлиги»

«перебудови»

«застою»

М. Хрущов, до 300річчя приєднання України до Росії

Й. Сталін, до 30річчя"свого правління"

М.Хрущов, до 9 річниці Перемоги над нацизмом

Й.Сталін ,до 10 річниці Перемоги над нацизмом

не змінив суті радянської тоталітарної моделі розвитку.

забезпечив повну реабілітацію жертв сталінських репресій.

створив передумови відновлення збройної боротьби УПА.

сприяв переходу до ринкових методів господарювання.

заборона робітникам і службовцям самочинно змінювати місце своєї роботи

упровадження державних позик і збільшення присадибних ділянок колгоспників

створення сфери побутових послуг і системи громадського харчування

ведення широкомасштабного індустріального житлового будівництва

відмова держави від антицерковної політики та атеїстичної пропаганди

ліквідація політико-ідеологічного контролю та цензури в галузі культури

вихід на літературний і суспільний обрії плеяди талановитої творчої молоді

припинення політики русифікації та ідеологізації системи народної освіти

органи управління, на які покладалася координація промислової кооперації підприємств України з іншими республіками Радянського Союзу.

державні установи, що здійснювали укрупнення колгоспів, їхню реорганізацію в радгоспи та продаж техніки машинно-тракторних станцій.

організації, що керували системою державних закупівель сільськогосподарської продукції у колгоспно-кооперативному секторі України.

органи державного управління, утворені за територіальним принципом, що керували промисловістю та будівництвом у межах економічних районів.

нерозуміння окремими керівниками необхідності впровадження в сівообіг окремих сільськогосподарських культур

пропаганду успіхів однієї з кампаній, здійснених у сільському господарстві

неувагу партійно-радянських керівників до освоєння цілинних земель

нестачу в магазинах продовольчих товарів першої необхідності

лібералізацією суспільно-політичного та духовного життя.

збільшенням фінансування культури та народної творчості.

долученням до європейської та світової культурної спадщини.

поверненням в українську культуру забутих і репресованих імен.

Був загальноукраїнським явищем

Носив радикальний характер та насильницьки методи боротьби

Виступав за винятковість українців в СРСР

Носив мирну, опозиційну, ненасильницьку форму боротьби

Мав чітко визначені форми організації

Охоплював усі соціальні прошарки населення

1,2,3

1,3,5

1,2,4

3,4,5

"Пролісок"

"Березіль"

"Молода Україна"

"Сучасник"

Ю.Гагарін

Б.Патон

С.Корольов

М.Янгель

Пшеницю

просо

кукурудзу

овес

І. Дзюби

 Є. Сверстюка

Л. Лук’яненка

В. Чорновола

суперечливий характер аграрної політики М.Хрущова;

 державним капіталовкладенням;

 посуху 1963 р.;

 імпортної залежності в зернових культурах.

зі здійсненням децентралізації управління народним господарством

з укрупненням колгоспів та ліквідацією МТС

з осоєнням цілинних і перелогових земель

 із запровадженням держприймання на підприємствах

 декларування створення нової спільноти - «радянський народ».

розвінчання й засудження «культу особи» Й. Сталіна.

впровадження політики плюралізму та гласності.

проголошення гасла «Кадри вирішують усе!».

в’язні, засуджені за статтею Карного кодексу «шкідництво»

колишні в’язні німецьких концтаборів часів Другої світової війни

 в’язні, засуджені за звинуваченням в «українському буржуазному націоналізмі»

партійні функціонери – жертви політичних репресій 1937–1938 рр.

ХІХ

ХХ

ХХІ

ХХІІ

опісля операційне відновлення хворих людей

відновлення на посадах партійних та державних керівників повоєного часу, що поверталися з війни

повернення майна засудженим особам за часів сталінщини

виправдання та поновлення в правах незаконно засуджених осіб і скасування судових вироків

«відлига».

«хрущовка».

«раднаргосп».

«лібералізація».

Й. Сталін

М. Хрущов

Л. Брежнєв

М. Горбачов