Теорія і практика мовної комунікації (л.5-8)

1923

1987

1897

1823

член певної національно-лінгвокультурної спільноти 

система особистісних феноменів

узагальнений образ носія мовної свідомості, національної мовної картини світу, мовних знань, умінь і навичок, мовних здатностей і здібностей, мовної культури і смаку, мовних традицій і мовної моди.

обсяг повноважень, якими володіє комунікант щодо регулювання та припинення вербального контакту та реалізації мовленнєвих дій.

ставлення мовця до мовленнєвого продукту, який транслюється під час вербальної взаємодії

це сукупність ознак, що характеризують стиль користування мовним кодом, а також комунікативна складова паспорта комуніканта

це узагальнений образ носія мовної свідомості, національної мовної картини світу, мовних знань, умінь і навичок, мовних здатностей і здібностей, мовної культури і смаку, мовних традицій і мовної моди.

сукупність ознак, що характеризують стиль користування мовним кодом, а також комунікативна складова паспорта комуніканта.

визначає ставлення мовця до мовленнєвого продукту, який транслюється під час вербальної взаємодії

Батько, Дорослий і Дитина 

Я-Я, Вони

Я, ти, вони

знакова система, найменш предметно-значущою одиницею якої є слово (вислів), поєднане з іншими словами за правилами цієї самої знакової системи.

процес взаємообміну інформацією за допомогою мови (усної, писемної, внутрішньої), який відбувається за своїми внутрішніми законами, вимагає активної розумової діяльності та ґрунтується на певній системі усталених норм.

внутрішнє і зовнішнє мовлення

ручна абетка, яка замінює усне мовлення під час спілкування глухих людей між собою та особами, знайомими з дактилологією (спілкуванням глухонімих з допомогою пальців рук)

засіб безпосередньої комунікації в присутності обох мовців чи обох сторін

процес взаємообміну інформацією за допомогою мови

процес взаємообміну інформацією за допомогою мови

засіб безпосередньої комунікації в присутності обох мовців чи обох сторін

засіб комунікації між людьми, які перебувають чи перебували в різних обставинах, у різних місцях, живуть або жили в різні історичні періоди, через умовне відображення цих звуків на письмі.

обмін не оформленими у слово повідомленнями між людьми, а також їх інтерпретацію

зовнішній вигляд, пантоміміка, міміка, контакт очей, міжособистісний простір тощо

постава тіла, жести, міміка, інтонація, погляд

процес взаємообміну інформацією шляхом використання для передавання повідомлень невербальних (немовних) засобів комунікації.

загальнокультурний досвід, індивідуальні особливості особистості

постава тіла, жести, міміка, інтонація, погляд

постава тіла, жести, міміка, інтонація, погляд

мова тіла, міжособистісний простір, часові характеристики

дистанція; взаємне розміщення під час спілкування

 1.           тривалість спілкування; пунктуальність партнерів; своєчасність дій.

  дистанція; взаємне розміщення під час спілкування.

паузи,

покашлювання, сміх, позіхання, плач,

  тривалість спілкування; пунктуальність партнерів; своєчасність дій.

вираження почуттів і емоцій за допомогою голосу

сукупність звукових засобів, що організують мову

доповнення, заміщення, передбачення мовного висловлення, регулювання мовного потоку, акцентування на повідомленні, економія мовного висловлення

зовнішній прояв психічних станів, передусім емоційних, через сукупність координованих рухів м'язів обличчя; виражальні рухи м'язів обличчя.

Спрямованість, виразність мовного повідомлення, психічний стан мовця 

рухи, що мають сигнальне значення; виражальні рухи головою, рукою у процесі комунікації.

мовознавча дисципліна, представлена методологічно й теоретично різноманітними течіями, лінгвістичними школами й окремими дослідженнями

опис мови політиків і мовних особливостей у політичній комунікації, їхньої стерео типізації в масовій свідомості

зясування   мовних       показників дистанції    влади й       авторитарності політичного дискурсу

встановлення його ознак, одиниць, категорій, типів, характеристика способів інтеракції та контекстуалізації

дослідження інтеракції, соціальної, текстуальної та психологічної контекстуалізації дискурсу

емпіричне дослідження відношень між дискурсом і соціальним станом суспільства

системно-функціональна й соціально-семіотична концепція ; теорія комунікативної дії ; лінгвістична антропологія та інтеракційна соціолінгвістика; філософська   концепція  ; концепція лінгвістичного капіталу  ; теорія діалогічності гуманітарного пізнання

постмодерністська філософія; концепція лінгвістичного капіталу  ; теорія діалогічності гуманітарного пізнання

структуралістські і постструктуралістські теорії  ; системно-функціональна й соціально-семіотична концепція ; теорія комунікативної дії 

дослідження маніпуляційних стратегій і тактик, їхньої ефективності й риторичних правил політичної аргументації

особлива знакова система, призначена для здійснення політичної комунікації

моделювання базових концептів політичного дискурсу й опис мовних засобів їхньої репрезентації

семіотичний простір політичного дискурсу, обслуговує потреби політичної комунікації, характеризується деспеціалізацією політичних термінів, орієнтованістю на масового адресата, обмеженістю інституційними формами спілкування

П. Серіо

Н. Феркло

І. Гоффман

Ю. Левін

сукупністю процедур емпіричного дослідження інтеракцій діалогічного усного розмовного мовлення

компонентний склад мовлення функціонально зумовлений (приміром, функція вимагає певного взаємозв'язку між вибором коду, топіка, форми повідомлення)

розрізнення вербальних і невербальних засобів є важливим як контекст для реалізації мовленнєвих правил

Теорія і практика міжкультурної комунікації спрямована на аналіз параметрів, особливостей міжкультурного спілкування, соціокультурних чинників його оптимізації

Теорія та практика міжкультурної комунікації має теоретичний та прикладний напрями

своєрідне соціальне замовлення на дослідження проблем міжкультурної комунікації

культурна традиція; соціальні чинники й соціальні функції спілкування; мовні особливості спільноти; культурно-мовні угруповання.

соціальні чинники й соціальні функції спілкування;

культурна традиція; соціальні чинники й соціальні функції спілкування;

засвоєнням людиною культурних норм, цінностей, надбань певного угруповання, набуття культурної ідентичності, тобто усвідомлення своєї належності до відповідної культури шляхом ототожнення себе, свого світогляду, поведінки з культурними- зразками, що дає змогу людині орієнтуватися в певному соціокультурному середовищі, упорядковувати власну життєдіяльність, передбачати її наслідки, обирати той чи інший спосіб, манеру і зразок спілкування

Процес набуття людиною етнічної та культурної ідентичності дає змогу їй ставати повноправним членом суспільства, почуватися більш-менш комфортно, сприймати й розуміти навколишній світ й адекватно реагувати на нього

розуміння культури як будь-якої біологічно не успадкованої діяльності, закріпленої в певних результатах

процес засвоєння людиною чужої культури, адаптацією до нових культурних умов із метою досягнення сумісності із соціокультурним середовищем

культурна асиміляція

процес контактування відмінних у культурному відношенні етнічних груп

напруга через зусилля, спрямовані на досягнення психологічної адаптації; почуття втрати; почуття самотності; порушення рольових очікувань і самоідентифікації;

напруга через зусилля, спрямовані на досягнення психологічної адаптації;

Перебіг культурного шоку характеризується п'ятьма етапами в моделі и- подібної кривої адаптації: від добре до гірше, далі - до погано, краще, добре