Тест по т.6 "Утворення Речі Посполитої. Утворення греко-католицької церкви"

Створення Пересопницького Євангелія

Люблінська унія

Утворення першої братської школи у м. Львів

Берестейська церковна унія: утворення Української греко-католицької церкви (УГКЦ)

Прийняття Третього Литовського статуту (офіційне запровадження кріпосного права на укр. землях)

П.Конашевич-Сагайдачний зі своїм військом вступив до Київського Братства. Місія Феофана III в Україні. Єрусалимський патріарх Феофан висвятив нового київського митрополита Йова Борецького та кількох єпископів

«Пункти для заспокоєння руського народу», утворення Київської колегії

За ініціативи В.-К. Острозького Острозької відкрито перший православний колегіум (згодом перший вищий навчальний заклад західноєвропейського типу – Острозька академія (слов’яно-греко-латинська школа); 

Перший митрополит новоутвореної греко-католицької церкви

Письменник, перекладач, церковний і культурний діяч, митрополит Української православної церкви в 1620—1631 рр., ректор Львівської та Київської братських шкіл, автор полемічних творів, спрямованих на захист православ’я, зокрема «Протестації».

Митрополит Української православної церкви у 1632—1647 рр., який домігся офіційного визнання польським урядом православної церкви, упорядкування церковного життя, розвитку освіти (заснування Києво-Могилянської колегії)

Видатний діяч греко-католицької церкви, прихильник Берестейської унії 1596 р., другий греко-католицький митрополит Києва. «Батько унії»

Український православний князь, магнат, «некоронований король Русі». Заснував греко-латинсько-слов’янську школу (Острозьку академію). Противник Берестейської унії

Український першодрукар і книговидавець, засновник друкарні у Львові, де видав перші книги «Апостол» і «Буквар», а в друкарні Острога — Острозьку Біблію.

Культурно-освітній діяч, письменник, педагог, перший ректор Острозької академії, головний перекладач і редактор Острозької біблії, автор полемічного твору «Ключ царства небесного...».

Один із перших ректорів Київської братської школи. Автор «Граматики словенської», полемічного твору «Тренос, або Плач східної церкви...».

Адміністративна територіальна одиниця Великого князівства Литовського і Королівства Польського у XV—XVIII століттях. На українських землях у складі Речі Посполитої існували Белзьке, Берестейське, Брацлавське, Волинське, Київське, Підляське, Подільське, Руське і Чернігівське.

Особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин.

Відробіткова форма селянських повинностей на користь феодала, закріплена законом. (Примусова неоплачувана праця залежних селян у господарстві пана-землевласника.)

Хутір, ферма. У XIV ст. — першій половині XIX ст. в Польщі, Литві, Білорусі, на території Правобережної України — комплекс земельних угідь, на яких феодал вів власне господарство, використовуючи працю кріпаків. Зорієнтований на продаж продукції.

Релігійно-громадська організація міщан при православних церквах на українських землях наприкінці ХVІ- ХVІІ ст. 

Права підкорятися не своїм єпископам, а безпосередньо патріархові

Християнська церква, створена в ХVІ – ХVІІ ст. на підвладних польсько-литовській державі українських і білоруських територіях, у результаті укладення унії між місцевою українською та польською церквами в 1596 р. Визнає верховенство Папи Римського і основні положення католицької релігії, проте зберігає православні обряди.

Граматика, діалектика, риторика (т. зв. науки тривіуму) та арифметика, геометрія, астрономія, музика (науки квадривіуму).

Підбірка текстів різних авторів, у яких обговорюються проблемні питання релігійної дискусії між католицькою та православною церквами з метою їх об'єднання.

Невеличка п'єса, переважно комедійного характеру на народну тематику, яку виконували між діями, актами спектаклю

Вид мистецтва, у якому зображення є друкованим відбитком малюнка вирізьбленого на спеціально підготовленій дошці

Мандрівний ляльковий театр, призначений для показу як релігійних сцен, так і дотепних вистав із повсякденного життя

Острозький замок. Кінець XVI ст. 

Ансамбль площі Ринок у Львові. Чорна кам’яниця. Кінець XVI ст.; будинок Корнякта. 1580 р.

Ансамбль Успенської церкви у Львові: церква Успіння. 1591-1629; вежа Святителів. 1578 р. 

Замок у Підгірцях (Львівська обл.). 1635-1640 

Ансамбль Кафедрального костелу у Львові: каплиця Боїмів. 1609-1617 рр.