Тестові завдання з культурології

спосіб обробітку землі;

  правила поведінки в суспільстві;

  інтелектуальні досягнення людства;

створення штучної природи.

сукупність засобів виробництва та інших матеріальних цінностей суспільства на кожній історичній стадії;

сфера свідомості, духовного виробництва суспільства;

ставлення індивідів до інституції держави та настанов влади, їх

законослухняність.

мова;

мислення;

створення упорядкованого письма.

табу;

магія;

фетишизм.

пікторгафія;

клинопис;

ієрогліф.

у людському тілі;

людське тіло з головою тварини;

у вигляді тварини.

у Месопотамії;

у Єгипті;

у Китаї.

цивілізація — це матеріальна культура суспільства, яка досягнута ним у процесі історичного розвитку;

 цивілізація — це сукупність матеріальних та духовних досягнень суспільства в процесі його історичного розвитку;

цивілізація — це культура суспільства, характерна на етапі вищого розвитку суспільства;

 цивілізація — це сукупність гуманітарних досягнень суспільства на певному етапі його розвитку.

К. Юнг;

 Б. Малиновський;

В. Освальд;

  М. Данилевський.

культуру цивілізації Месопотамії;

культуру країн Європи

культуру Стародавньої Греції і Стародавнього Риму.

антична філософська система;

античне місто-держава, до якого входили власне місто і прилеглі до нього території; політично, економічно, культурно незалежна одиниця;

вид античної скульптури.

Ра, Осіріс, Ісіда, Хатор, Атон;

Юпітер, Марс, Юнона, Меркурій, Мінерва;

Зевс, Посейдон, Артеміда, Деметра, Гестія.

склалася ще в етруський період;

була оригінальною і несхожою на грецьку;

остаточно сформувалася під впливом грецької міфології.

Фукідіда;

Геродота;

Платона.

у Стародавній Греції;

у Стародавньому Римі;

у Давньому Єгипті.

антична спадщина;

християнство;

християнство і антична спадщина.

монархія (самодержавна влада);

теократія – форма правління, при якій глава держави, як правило, монархічної, є одночасно її релігійним главою;

республіканська влада.

середньовічна наука, яка досліджувала вплив зірок і планет на долю людини;

загальна назва середньовічної філософії, яка опиралася на догматизм, беззмістовність, формальні знання;

середньовічна історія.

перехід до феодалізму, натуральне господарство, необмежена влада церкви, виникнення абсолютної монархії, міст, ремесел;

початок боротьби буржуазії із системою феодалізму, виникнення мануфактури, розвиток торгово-грошових відносин, розпад натурального господарства, наукові відкриття;

могутній розвиток капіталізму, промисловий переворот, індустріалізація та урбанізація.

Леонардо да Вінчі, Рафаель Санті, Мікеланджело Буонарроті;

Альбрехт Дюрер, Ф.Рабле;

Френсіс Бекон, Уільям Шекспір, Сервантес.

Леонардо да Вінчі;

Рафаель Санті;

Мікеланджело Буонарроті.

Болонський університет;

Паризький університет;

Оксфордський університет.

піктографія (малюнкове письмо);

ідеографія;

фонографія.

віра в існування прабатька окремого роду – людини, певної тварини,   

рослини; культ тварин і рослин;

віра в існування душі в живих і неживих предметах;

віра у надприродну можливість людини вплинути на перебіг подій, 

об’єктивну дійсність.

фараона Джосера ;

фараона Хеопса;

фараона Тутанхамона.

клинопис;

санскрит;

ієрогліф.

буддизм;

індуїзм;

конфуціанство.

“Рамаяна” і “Махабхарата”;

Веди і “П’ятикнижжя”;

“Іліада” і “Одіссея”.

Аїд;

Зевс;

Діоніс.

елліністичну культуру;

культуру Стародавнього Риму;

культуру Візантії.

романський стиль, готика;

класицизм і бароко;

ампір, рококо.

ідея гармонійного розвитку людини;

гуманізм, розкріпачення творчої особистості;

поширення передових ідей, знань і поліпшення морального стану

 суспільства.

художній метод, що склався наприкінці ХVІІІ – поч. ХІХ ст., виступає проти догм класицизму, зображує незвичайні явища та обставини, особливих героїв із сильним характером і пристрастями; ставить на перший план духовне життя людини;

об’єктивне, правдиве, найповніше відображення, відтворення дійсності у літературі та мистецтві різними засобами з урахуванням специфіки різних видів художньої творчості;

узагальнююча назва ряду художніх течій кінця ХІХ – поч. ХХ ст., що поривають із традиційним досвідом реалістичної творчості, постійний пошук нових художніх форм.

романтизм;

реалізм;

модернізм.

оспівування митцями релігійних цінностей;

  ізольованість і відірваність від суспільно-політичних інтересів кожної творчої особистості;

 зв'язок творчості митців із суспільно-політичним життям;

велика увага до фантастичних сюжетів.

національна культура;

 класова культура;

 елітарна культура;

масова культура.