Кожна мова пречудова. В. Нестайко «Тьохіванко, Тьохандрійко і Цвірінько».

вірш

казка

український народ

Всеволод Нестайко

 весна

осінь

Тьохмаруся і Тьохвасиль

 Тьохганна і Тьохіван

Прала

Сиділа на яйцях

 Відлетіли у теплі краї.

Мабуть на них напав якийсь хижацюра, бо вони зникли.

Викинути непотрібне яйце.

Висидіти самотнє яйце, як своє.

3

1

Солов'ята дражнили Цвірінька, сміючись з його мови.

 Солов'ята намагалися вивчити горобину мову.

Присоромила синів, сказавши, що солов'ї з сім'ї горобиних, горобцеподібних.

Похвалила синів.

Шабля ранить голову, а слово — душу.

Хто іншу мову зневажає, той і свою не поважає!

Дружба - головна на світі.

Кожна мова пречудова, бо для когось вона рідна мова.