Тренажер ЗНО. Українська література 4

Рядки

Така її доля… О Боже мій милий!

За що ж ти караєш її, молоду?

За те, що так щиро вона полюбила

Козацькії очі?..

суголосні з життєвими обставинами ліричного героя твору

Рядки

Вергілій, бач, не нам був рівня,

А видно, що начухав тім’я,

Поки дрібненько описав

є в

Порівнює свободу із золотом ліричний герой вірша

«Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла», – стверджує у своєму творі

«Його вчинки відчайдушні й непередбачувані, неймовірні, суперечливі: то він, шибайголова й паливода, викрадає наречену Сомка, то йде на смерть заради визволення гетьмана з темниці…» – сказано про

Образ селянина, який у пошуках правди став злочинцем, змальовано у творі

Словами

Прийди, милий, подивися, яку терплю муку!

Ти хоть в серці, но од тебе беруть мою руку.

Спіши, милий, спаси мене од лютой напасті!

а нелюбом коли буду, то мушу пропасти, –

звертається до коханого

Звістка про загибель Якова де Бальмена, друга автора, стала поштовхом до написання твору

Характеристика «був дуже богомільний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечерню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постить; він понеділкував і постив дванадцять п’ятниць на рік, перед декотрими празниками» стосується

«І немає більшої радості, аніж жити за покликанням» - це провідна думка твору

Словами «Не віриш? Так знай же, що я тебе давно уже - теє-то як його - полюбив, як тільки ви перейшли жити в нашеє село» освідчується

Словами

У всякого своя доля

І свій шлях широкий;

Той мурує, той руйнує...

починається

Нестерпна туга за втраченим коханням і світлий спогад про нього – основний мотив вірша

Рядки

В тім гóроді жила Дідона,

А гóрод звався Карфаген.

Розумна пані і моторна…

є у творі

«Ти у мене одна, ти кров моя: чи захочу я тебе погубити? Убожество моє, старость силують мене швидше заміж тебе оддати... Я тобі не ворог. Правда, Петро – добрий парубок, та де ж він?» – звертається до дочки

Образ Івана Брюховецького з роману «Чорна рада» схарактеризовано в рядку

«Були вони всі три панські й повиростали по панських дворах. Лушня був пана Совинського, а Пацюк та Матня – пана Польського, того самого, що й Чіпчин батько», – сказано про персонажів

«Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає...» – розмірковує оповідач твору

Ну, є ж про зраду там які статті?

Не всяка ж кара має буть незбожна.

Що ж це виходить?

Зрадити в житті державу — злочин, а людину — можна?! – запитує герой

Справжнє прізвище автора твору «Сом» –

"Вона дуже стримана й холодна взагалі, а коли сміється - робиться близькою. Для всіх людей в неї холодний погляд і професійна усмішка балерини - одним ротом, білими зубами". Це опис героїні роману

Про кого йдеться?

"З першого разу видно було, що ... виросла на свободі, що виховання її було мужеське і що в тім прегарно розвиненім дівочім тілі живе сильний, великими здібностями обдарований дух"

«Чому так сталося, що мати змушена притулятися до згасаючого серця свого блудного сина, який заплутався на трагічних дорогах революції?..» –

сказано про твір

"Митець почував себе щасливим, що народився на березі сивої Десни і ніколи не зійшов з її берегів. Зупиніться на мить у цьому шаленстві долання вічного часу - і ви побачите його, здивованого маленького хлопчика з широко розкритими зеленими очима, на березі вічної української ріки..."

Так сказано про автора