Тренажер ЗНО. Займенник

Замінити прикметник цілий займенником увесь (у потрібній формі) НЕ МОЖНА в реченні

Правильно написано всі займенники в рядку

Правильною є форма займенника в словосполученні

НЕПРАВИЛЬНО вжито форму займенника в реченні

Займенник – це частина мови, яка

За значенням займенники поділяють на

Усі слова є займенниками в рядку

У фразеологізмах якого рядка вживаються займенники

А 

Б 

В

Г 

Д курки ніде випустити; ані слихом слихати, ані і вічі не видати; як осина на вітрі;

бий тебе лиха година

Неправильні форми займенників ужито в рядку

Усі займенники особові в рядку

Усі займенники присвійні в рядку

Усі займенники означальні в рядку

Усі займенники відносні в рядку

Усі займенники заперечні в рядку

Усі займенники вказівні в рядку

Усі займенники неозначені в рядку

Усі займенники пишуться разом у рядку

Усі займенники пишуться через дефіс у рядку

Усі займенники пишуться окремо в рядку

В якому рядку допущено помилку в написанні займенників

У поданому тексті особовий займенник в орудному відмінку вжито в реченні

1. Знову затихає подвір’я, знову падають на землю грушки. 

2. Ось одна підкотилася до самих ніг. 

3. Тимофій в задумі нахиляється над нею, витирає її полою свити, і от уже на його руці красується, мов із сонця вилитий, невеличкий золотистий плід. 

4. Він розкушує його: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки.

5. Тиша, задума і місячне сяйво облягають чоловіка. 

6. Він бережно ставить біля брами кроковку, для чогось перелазить парканчик, що веде в садок та на город. 

7. Дерева і зілля пощипують його руки росою, накривають своїми тінями. 

8. Зупинившись біля великого соняшника, оглядає свою дідизну, а потім і всю землю, що дрімає в місячному мареві і навіть крізь сон дослухається ло чогось.

Означальний займенник у родовому відмінку вжито в реченні

1. Знову затихає подвір’я, знову падають на землю грушки. 

2. Ось одна підкотилася до самих ніг. 

3. Тимофій в задумі нахиляється над нею, витирає її полою свити, і от уже на його руці красується, мов із сонця вилитий, невеличкий золотистий плід. 

4. Він розкушує його: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки.

5. Тиша, задума і місячне сяйво облягають чоловіка. 

6. Він бережно ставить біля брами кроковку, для чогось перелазить парканчик, що веде в садок та на город. 

7. Дерева і зілля пощипують його руки росою, накривають своїми тінями. 

8. Зупинившись біля великого соняшника, оглядає свою дідизну, а потім і всю землю, що дрімає в місячному мареві і навіть крізь сон дослухається ло чогось.

Займенники виконують синтаксичну функцію означення в реченнях

1. Знову затихає подвір’я, знову падають на землю грушки. 

2. Ось одна підкотилася до самих ніг. 

3. Тимофій в задумі нахиляється над нею, витирає її полою свити, і от уже на його руці красується, мов із сонця вилитий, невеличкий золотистий плід. 

4. Він розкушує його: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки.

5. Тиша, задума і місячне сяйво облягають чоловіка. 

6. Він бережно ставить біля брами кроковку, для чогось перелазить парканчик, що веде в садок та на город. 

7. Дерева і зілля пощипують його руки росою, накривають своїми тінями. 

8. Зупинившись біля великого соняшника, оглядає свою дідизну, а потім і всю землю, що дрімає в місячному мареві і навіть крізь сон дослухається ло чогось.

Займенники виконують функцію додатка в реченнях

1. Знову затихає подвір’я, знову падають на землю грушки. 

2. Ось одна підкотилася до самих ніг. 

3. Тимофій в задумі нахиляється над нею, витирає її полою свити, і от уже на його руці красується, мов із сонця вилитий, невеличкий золотистий плід. 

4. Він розкушує його: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки.

5. Тиша, задума і місячне сяйво облягають чоловіка. 

6. Він бережно ставить біля брами кроковку, для чогось перелазить парканчик, що веде в садок та на город. 

7. Дерева і зілля пощипують його руки росою, накривають своїми тінями. 

8. Зупинившись біля великого соняшника, оглядає свою дідизну, а потім і всю землю, що дрімає в місячному мареві і навіть крізь сон дослухається ло чогось.