тренировка украинизация

формування нової спільноти – радянський народ

ліквідації неписемності дорослого населення

запровадження творчого методу – політики коренізації.

реалізація політики коренізації.

«Наше завдання: добити контрреволюційні елементи, викрити націоналістичні ухили, розгорнути роботу з виховання партійних мас, а також широких мас у дусі пролетарського інтернаціоналізму»

«Від російської літератури нам треба тікати якомога швидше, тому що вона тяжить над нами в віках… Вигодовувати на ній наше молоде мистецтво – це значить затримати його розвиток».

«Зростання української культури та інтелігенції йде швидкими темпами, що коли ми не візьмемо в руки цього руху, він може піти мимо нас… віддавати цей рух у руки чужих нам елементів не можна ні в якому разі».

«Замість того, щоб …розвивати зв'язок з культурою російського народу…частина інтелігенції скочується на позиції занепадницької буржуазної культури. Ці митці відриваються від народу, захоплюючись техніцизмом».

1919р.

1921р.

1927р.

1932р.

впровадження укр.мови в державних установах, школах

дозвіл на торгівлю

розвиток української культури

українців призначали до різних органів влади

відновлення приватної власності

Виконання зобов'язань, взятих на себе більшовиками на Генуезькій конференції

Формування серед міжнародної спільноти привабливого іміджу СРСР як держави, що забезпечила гармонійний розвиток більшовицьких республік

Бажання навчити українській мові шахтарів Донбасу

Потреба досягнення компромісу з селянством, прагнення розширити соціальну базу своєї системи

Намагання більшовицької влади очолити і контролювати процес національного відродження, залучивши до партії і до управління республікою представників неросійських народів

Бажання залучити до співпраці представників українського буржуазно-демократичного руху

політика більшовиків, що передбачала додаткову увагу розвитку сільського господарства

політика ВКП(Б), що передбачала запровадження української мови в школі, пресі й інших ділянках культурного життя, залучення в члени партії та у виконавчу владу українців

комплекс заходів з прискореного розвитку промисловості, вжитих ВКП(б) у період другої половини 20-х до кінця 30-х років

політика повної ідеологізації всього суспільства, масових репресій, переслідувань інакомислячих, особливо інтелігенції

налагодити культурне співробітництво з розвиненими країнами Заходу

сприяти утвердженню радянської влади в національних республіках

стимулювати розвиток української культури

 подолати масову неписьменність дорослого населення

соціальної та економічної

 економічної та політичної

культурної та політичної

соціальної та культурної

католицьку

православну

греко-католицьку

протестантську

поширення народних традицій в країні

поширення моди на національний костюм(зокрема носіння вишиванки)

поширення вживання української мови

поширення друку української літератури

щоб викликати цікавість до історії, мови, традицій народів

щоб розвивати культуру народів СРСР

щоб сформувати позитивний образ радянської влади в республіках

щоб створити собі позитивний імідж на міжнародній арені

Х

ХІ

ХІІ

ХІІІ

Х

ХІ

ХІІ

ХІІІ

поширення народних традицій в країні

поширення моди на національний костюм(зокрема носіння вишиванки)

поширення вживання української мови

поширення друку української літератури

частина населення, національність якої визначала назву держави

частина населення, національність якої визначала мову держави

частина населення, національність якої визначала традиції держави

частина населення, національність якої визначала територію держави

розстрілювати всіх священників

заборонити всі церкви

внести розкол у церковну організацію

призначати священників, прихильних до влади

М. Хвильовий

О. Шумський

В. Липківський

М. Волобуєв

1936

1937

1938

1939

забороною української мови в УРСР

запровадженням викладання в усіх неросійських школах російською мовою

запровадженням викладання в національних школах національними мовами

забороною всіх творів, крім російськомовних

Виконання зобов'язань, взятих на себе більшовиками на Генуезькій конференції

Формування серед міжнародної спільноти привабливого іміджу СРСР як держави, що забезпечила гармонійний розвиток більшовицьких республік

Бажання навчити українській мові шахтарів Донбасу

Потреба досягнення компромісу з селянством, прагнення розширити соціальну базу своєї системи

Намагання більшовицької влади очолити і контролювати процес національного відродження, залучивши до партії і до управління республікою представників неросійських народів

Бажання залучити до співпраці представників українського буржуазно-демократичного руху

1914-1918

1917-1921

1921-1928

1923-1933

політика більшовиків, що передбачала додаткову увагу розвитку сільського господарства

політика ВКП(Б), що передбачала запровадження української мови в школі, пресі й інших ділянках культурного життя, залучення в члени партії та у виконавчу владу українців

комплекс заходів з прискореного розвитку промисловості, вжитих ВКП(б) у період другої половини 20-х до кінця 30-х років

політика повної ідеологізації всього суспільства, масових репресій, переслідувань інакомислячих, особливо інтелігенції

налагодити культурне співробітництво з розвиненими країнами Заходу

сприяти утвердженню радянської влади в національних республіках

стимулювати розвиток української культури

 подолати масову неписьменність дорослого населення

соціальної та економічної

 економічної та політичної

культурної та політичної

соціальної та культурної

замінено російську мову в діловодстві, освіті, засобах масової інформації державною українською мовою

реорганізовано національні адміністративні райони на території республіки в звичайні райони.

 розширено повноваження республіки у сфері зовнішньої політики для здійснення культурної роботи серед українців за кордоном

збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно- державного апарату

1,3

1,4

2,3

2,4

розширення повноважень республіки у сфері зовнішньої політики для здійснення культурної роботи серед українців за кордоном

 створення національних адміністративних районів, забезпечення культурних прав національних меншин

суцільну заміну на керівних посадах партійно-державного апарату представників інших національностей українцями

повне витіснення російської мови державною українською мовою з діловодства та засобів масової інформації

утвердження національної свідомості і державного патріотизму серед українських громадян

перебудову культури в Україні на ідеологічних засадах марксизму

розбудову української державності та незалежності

поширення культурного доробку українських митців в інших радянських республіках

зникла потреба в державній підтримці української мови та культури, що домінували й успішно розвивались в УРСР

довелося знову розпочати боротьбу з націоналізмом, поширення якого почало загрожувати існуванню радянської влади в УРСР

треба було забезпечити централізацію влади та уніфікацію суспільного життя в СРСР

політика "українізації" не виправдала сподівань радянського керівництва

тому що вони спільно діяли проти української некомуністичної інтелігенції

тому що відчували неміцність, хиткість своїх позицій, особливо на селі

тому що рішення Ліги націй зобов'язували підтримувати децентралізацію влади

тому що вважали неп перспективною політикою і розуміли важливість опори на національно-орієнтовані кадри

ВАПЛІТЕ

Молодняк

МАРС

Авангард

Григорій Гринько

Дмитро Лебідь

Лазарь Каганович

Станіслав Косіор

Микола Скрипник

Олександр Шумський

Виконання зобов'язань, взятих на себе більшовиками на Генуезькій конференції

Формування серед міжнародної спільноти привабливого іміджу СРСР як держави, що забезпечила гармонійний розвиток більшовицьких республік

Бажання навчити українській мові шахтарів Донбасу

Потреба досягнення компромісу з селянством, прагнення розширити соціальну базу своєї системи

Намагання більшовицької влади очолити і контролювати процес національного відродження, залучивши до партії і до управління республікою представників неросійських народів

Бажання залучити до співпраці представників українського буржуазно-демократичного руху