"Три зозулі з поклоном"

Новела

Казка

Вірш

Пісня

Зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва, напередодні і під час реформи 1861 року;

Складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання.

Трагічна доля жінки-покритки й дитини-безбатченка у кріпосному суспільстві.

Зображення трагічної долі людини-особистості в радянському тоталітарному режимі.

Григорій Многогрішний , Фійона , Сірчиха , Гриць

Еней , Зевс , Дідона

Студент, його мати , дядько поштар , Марта , чоловік Марти.

Хома Кичатий , Галя , Назар

Дерево з якого зробили флейту.

Головний герой впав з сосни на початку твору.

символ самотності й водночас для тих, хто любив Михайла.

Місце де було гніздо для зозуль.

Так.

Ні.

мати розповідає, що Марфа любила його батька Михайла й завжди відчувала прихід листів від нього із заслання, поштар дозволяв їй потримати ці листи;

син питає себе «Як вони чули одне одного — Марфа і тато?», «Чому вони не одружилися, так одне одного чуючи?», на що чує відповідь великої «татової» сосни: «Тоді не було б тебе».

Студент повертається з міста в новому костюмі. Його проводжає поглядом Марфа Ярков;

в останньому листі з каторги Михайло жаліється Софії, що десь поряд із ним ходить Марфина душа, не даючи йому спокою, і просить дружину передати їй від нього «три зозулі з поклоном», які «чи перелетять через Сибір неісходиму»;

син питає себе «Як вони чули одне одного — Марфа і тато?», «Чому вони не одружилися, так одне одного чуючи?», на що чує відповідь великої «татової» сосни: «Тоді не було б тебе».

Студент повертається з міста в новому костюмі. Його проводжає поглядом Марфа Ярков;

мати розповідає, що Марфа любила його батька Михайла й завжди відчувала прихід листів від нього із заслання, поштар дозволяв їй потримати ці листи;

в останньому листі з каторги Михайло жаліється Софії, що десь поряд із ним ходить Марфина душа, не даючи йому спокою, і просить дружину передати їй від нього «три зозулі з поклоном», які «чи перелетять через Сибір неісходиму»;

Студент повертається з міста в новому костюмі. Його проводжає поглядом Марфа Ярков;

в останньому листі з каторги Михайло жаліється Софії, що десь поряд із ним ходить Марфина душа, не даючи йому спокою, і просить дружину передати їй від нього «три зозулі з поклоном», які «чи перелетять через Сибір неісходиму»;

мати розповідає, що Марфа любила його батька Михайла й завжди відчувала прихід листів від нього із заслання, поштар дозволяв їй потримати ці листи;

син питає себе «Як вони чули одне одного — Марфа і тато?», «Чому вони не одружилися, так одне одного чуючи?», на що чує відповідь великої «татової» сосни: «Тоді не було б тебе».

Студент повертається з міста в новому костюмі. Його проводжає поглядом Марфа Ярков

мати розповідає, що Марфа любила його батька Михайла й завжди відчувала прихід листів від нього із заслання, поштар дозволяв їй потримати ці листи;

в останньому листі з каторги Михайло жаліється Софії, що десь поряд із ним ходить Марфина душа, не даючи йому спокою, і просить дружину передати їй від нього «три зозулі з поклоном», які «чи перелетять через Сибір неісходиму»;

син питає себе «Як вони чули одне одного — Марфа і тато?», «Чому вони не одружилися, так одне одного чуючи?», на що чує відповідь великої «татової» сосни: «Тоді не було б тебе».

Ні

Так

Сосна

Любов

Оповідач

Так

Ні

Твір присвячений матері автора

Так

Ні