Творчість Лесі Українки, М. Вороного, О. Олеся .

Дніпропетровщині

Полтавщині

Київщині

Харківщині

вірш "Інфанта"

вірш «Не журись, дівчино»

вірш "Блакитна панна"

вірш "За Україну"

літературний напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань

стильова течія модернізму, у якій змальовується переважно не маса, а яскрава, неповторна індивідуальність, що вирізняється з маси

течія модернізму, основним принципом якої є художнє осягнення за допомогою символів сутності явищ, що знаходяться за межею чуттєвого сприймання, що сприймаються як знаки індивідуального інтуїтивного уявлення митця про світ

В. Винниченко

М. Вороний

Леся Українка

Ольга Кобилянська

«Ліричні поезії»

«Думи і мрії»

«В сяйві мрій»

«На крилах пісень»

символістську манеру з неоромантичною

символістську манеру з неореалістичною

символістську манеру з імпресіоністичною

символістську манеру з експресіоністичною

пейзажної лірики

філософської лірики

інтимної лірики

громадянської лірики

хмари осінні, весна золота

місячні весняні ночі, старі гаї

арабески, камеї, фрески, гротески

вітер, трави, води, вишнева Україна

заклик цінувати молодість та насолоджуватися життям

звернення до українського народу, утвердження української державності

оспівування величі української мови

возвеличення краси природи та єдність природи з митцем

«Гротески»

«Лілеї й рубін»

"Подорож до моря"

Лесі Українки "Лісова пісня"

Івана Франка "Мойсей"

І.Карпенка -Карого "Мартин Боруля"

М.Коцюбинського "Тіні забутих предків"

країна, де завжди світить сонце і живуть крилаті люди

це країна мрій

це країна маків

це країна велетнів духу

Він

Хлопець

Ватажок

Поводир

 наявності прологу

 кульмінації дії на почату твору

  співвідношення трьох дій із різними порами року

органічного переплетіння двох світів – природи й людини

 між зовнішньою красою і красою внутрішньою

між представниками різних соціальних верств

 між буденним життям і високими пориваннями душі

 між різними поглядами на сенс життя

  Мавці

Дядькові Леву

 Килині  

Перелеснику

 Мавка

 Лукаш

  «Той, що в скалі сидить»

 «Той, що греблі рве»

антитеза

епіфора

анафора

порівняння

тавтологія

Енея

Прометея

Ікара

Сізіфа

Геракла

Лукашева сопілка будить Мавку – Килина з Лукашем жнуть жито – Марище забирає Мавку – зустріч Лукаша із загубленою Долею

Килина з Лукашем жнуть жито – Марище забирає Мавку – Лукашева сопілка будить Мавку – зустріч Лукаша із загубленою Долею

Марище забирає Мавку – зустріч Лукаша із загубленою Долею – Лукашева сопілка будить Мавку – Килина з Лукашем жнуть жито

Лукашева сопілка будить Мавку – Марище забирає Мавку – Килина з Лукашем жнуть жито – зустріч Лукаша із загубленою Долею

невідомість

буденщина

байдужість

плинність життя й щастя людини; життя і смерті; миті як частини вічності; сенсу щастя людини; порівняння природної сутності людини й моралі, нав’язаної суспільством

свобода вибору; мистецтво і буденність; музика і реальність; пошуки щастя

вождя і народної маси; лідерства; кохання; мрії та дійсності; шляхів досягнення мети

військова тематика, пов’язана з подіями Другої світової війни; змалювання краси української природи; людські почуття; філософська лірика

роль поета і поезії; кохання; любов до України; природа; віра в світле майбутнє свого народу

історія нашого народу; єднання людини з природою; філософічність буття; тема кохання; тема війни; тема моралі 

музикальність

меланхолійність

філософічність