Україна і утворення СРСР. Українізація

 юридичною незалежністю УСРР, яка не входила до складу жодної сусідньої держави й не перебувала з ними в союзно-договірних відносинах

 «військовим союзом» із РСФРР зі збереженням УСРР формального статусу та ознак незалежної держави

«договірною федерацією» з РСФРР та іншими радянськими республіками, посиленням її підпорядкування загальнофедеративним органам влади

«воєнно-політичним союзом» із РСФРР та перебуванням УСРР у її складі на правах автономного утворення

Кримська

Галицька

 Білоруська

Молдавська

А,Б,В,Г

Г,Б,В,А

В,А,Г,А

Б,В,А,Г

 з утворенням СРСР суверенні права УСРР розширилися

республіки СРСР були позбавлені права на вихід із СРСР

до компетенції Союзних органів належали міжнародні відносини

Кримська АСРР вважалася тимчасово переданою до сладу РСФРР

згідно союзного договору УСРР набула статусу автономії у складі СРСР

згідно конституції УСРР до складу республіки входила Молдавська АСРР

статус самостійних мали наркомати юстиції, внутрішніх справ, землеробства, освіти, охорони здоров’я і соціального забезпечення

нову економічну політику

коренізацію

форсовану індустріалізацію

колективізацію

«Замість того, щоб... розвивати зв’язок з культурою російського народу ...частина інтелігенції скочується на позиції занепадницької буржуазної культури. Ці митці відриваються від народу, захоплюючись техніцизмом»

«Зростання української культури та інтелігенції йде швидкими темпами, що коли ми не візьмемо в руки цього руху, він може піти мимо нас. ...віддавати цей рух у руки чужих нам елементів не можна ні в якому разі»

«Від російської літератури нам треба тікати якомога швидше, тому що вона тяжить над нами в віках... Вигодовувати на ній наше молоде мистецтво — це значить затримати його розвиток»

«Наше завдання: добити контрреволюційні елементи, викрити націоналістичні ухили, розгорнути роботу з виховання партійних мас, а також широких мас у дусі пролетарського інтернаціоналізму»

добровільне вивчення української мови, запровадження двомовних шкіл, підготовка працівників державних органів, які розуміють українську мову.

запровадження навчання, видання книг і преси українською мовою, підготовка кадрів української національності у партійні та державні органи, запровадження діловодства українською мовою.

обов’язковість української мови для партійних і державних працівників

1 виховання кадрів з представників корінної національності

2 впровадження в роботу державного, партійного апарату рідної для населення мови

3 приєднання до УСРР всіх територій, населених українцями

4 підтримка національної церкви

5 розвиток української мови на території інших радянських республік

 6 розширення мережі шкіл та інших навчальних закладів рідною мовою

А. Шептицький

В. Липківський

Й. Сліпий

Л. Гузар

утворення Всеукраїнської академії наук

здійснення владою політики «коренізації»

входження республіки до складу СРСР

відновлення діяльності університетів

реалізації політики коренізації

запровадження творчого методу — соціалістичний реалізм

ліквідації неписьменності дорослого населення

формування нової спільноти — радянський народ

автаркія

автокефалія

автологія

автократія

налагодити культурне співробітництво з країнами Заходу.

знищити «буржуазно-націоналістичну», антирадянську інтелігенцію.

остаточно утвердити радянську владу в національних республіках.

подолати масову неписьменність дорослого населення країни.

авторами ідеї створення СРCР як федерації рівноправних республік

провідниками політики українізації

ініціаторами переходу від воєнного комунізму до непу

видатними українськими письменниками

реорганізовано національні адміністративні райони на території республіки в звичайні райони.

замінено російську мову в діловодстві, освіті, засобах масової інформації державною українською мовою

збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно-державного апарату.

розширено повноваження республіки у сфері зовнішньої політики для здійснення культурної роботи серед українців за кордоном.