Рух Опору в Україні

українцями і поляками

німцями і поляками

білорусами і українцями

росіянами і поляками

у результаті цілеспрямованих дій німецької окупаційної адміністрації

у результаті цілеспрямованих дій ОУН(Б)

через бажання радянського керівництва зберегти контроль над Україною

через підтримку Угорщиною та Румунією ідеї створення буферної Української держави

створення координаційного центру, підтримка партизанських загонів боєприпасами, зброєю, медикаментами з «Великої землі»

розконсервування створеної напередодні війни розгалуженої мережі схованок і баз для ведення партизанської боротьби

встановлення тісної взаємодії радянських партизанів із загонами УПА та польською Армією Крайовою в боротьбі проти окупантів

наказ Верховного Головнокомандувача частинам Червоної армії, що опинилися в оточенні, переходити до партизанської боротьби

Український партизанський центр

Український штаб партизанського руху

Український відділ партизанського руху

Партизанський штаб України

підпільної та партизанської боротьби проти загарбників

дій регулярних українських армій у складі військ Антигітлерівської коаліції

загальнонаціонального антифашистського та антирадянського повстання

серії терористичних актів проти вищих посадовців, поєднаних з акціями громадянської непокори

колабораціонізм

Голокост

остарбайтер

космополітизм

С. Тимошенко, М. Кирпонос, М. Ватутін

С. Ковпак, О. Федоров, О. Сабуров

А. Мельник, С. Бандера, Р. Шухевич

О. Довженко, О. Теліга, О. Ольжич

намагалася взяти під контроль якомога більшу частину території України, не допустити використання ворогом ресурсів окупованої території

вела широкомасштабні координовані операції по всій території України проти гарнізонів, підрозділів ворога, його комунікацій

здійснювала глибокі рейди у східні райони України, знищуючи гарнізони ворога, об’єкти промисловості та комунікації

створила ще один суцільний фронт боротьби з окупантами для визволення України спільно з Червоною армією

ОУН (Бендери)

ОУН (Мельника)

«Поліська Січ»

Українська головна визвольна рада (УГВР)

«консерватизм»

«космополітизм»

«колабораціонізм»

«колоніалізм»

усю територію України

тільки західні області України

тільки східні області України

тільки землі з великими лісовими масивами

17 вересня 1939 р.

22 жовтня 1939 р.

22 червня 1941 р.

30 червня 1941 р.

абсолютна відсутність контактів, вороже ставлення один до одного.

вороже ставлення через ідеологічні розбіжності, спроби контактів закінчилися невдало, воєнні дії між сторонами.

нейтралітет, відсутність контактів, ідея про ефективнішу самостійну боротьбу проти німецьких окупантів.

співпраця у боротьбі з нацистами, створення об’єднаних штабів, спільне проведення низки воєнних операцій, дружній нейтралітет у період між боями.

воєнно-диверсійна операція Червоної армії проти німецьких танкових частин, які охороняли залізниці

операція загонів УПА зі знищення великих залізничних станцій Правобережної України упродовж вересня-жовтня 1943 р.

операція радянських військових частин на Лівобережній Україні восени 1943 р. з широкомасштабним використанням бронепоїздів

операція радянських партизанів із блокування і руйнування залізниць, мостів, ешелонів здійснена напередодні та під час Курської битви

відмова від насильницьких методів боротьби.

існування течій різного політичного спрямування.

наявність єдиного військово-політичного керівництва.

підтримка іноземних збройних сил.

керівництво ОУН готувалося до збройної боротьби при підтримці німецького командування, а СРСР до війни майже не готувався.

керівництво ОУН налагодило зв’язки з Великою Британією та Францією, отримавши від них серйозну допомогу, а СРСР війну очікував значно пізніше.

ОУН пов’язувала надії на відродження незалежності з війною, а тому активно до неї готувалася, а СРСР розраховував на ведення війни на чужій території.

ОУН до війни створила опорні пункти по всій Україні, а керівництво СРСР вважало, що при нападі на них Німеччини у ній виникне революція, партизанський рух організують німці.

Західна Україна.

Західна і Правобережна Україна.

Західна, Правобережна і Лівобережна Україна.

Західна, Правобережна, Лівобережна Україна та Крим.

проведення глибоких рейдів на Захід для здійснення сприяння фронтовим операціям Червоної армії, а також нейтралізації впливу ОУН та її збройних формувань.

пропагандистська кампанія із закликами до створення самостійної соборної України.

узгодження воєнних дій з УПА.

усталення структури, об’єднання ряду загонів під керівництвом Романа Шухевича.

Буковина, незмінність економічних порядків, усі реформи відкладалися до кінця війни.

Волинь, налагодження роботи нової адміністрації, кооперації, безплатна передача землі безземельним і малоземельним селянам, свобода вибору форм господарювання.

Галичина, запровадження тимчасового воєнного порядку, націоналізація всієї промисловості та землі, масові репресії щодо неукраїнського населення, конфіскація продуктів.

Закарпаття, влада на місцях вирішувала все згідно з довоєнною програмою ОУН, земля передавалася у колективну власність, контроль над приватними промисловими підприємствами.

Степан Бандера.

Андрій Мельник.

Ярослав Стецько.

Роман Шухевич.

22 червня 1941 р.

30 червня 1941 р.

14 жовтня 1942 р.

28 жовтня 1944 р.

Т. Строкач, С. Ковпак, О. Сабуров

А. Мельник, Т. Бульба (Боровець), Р. Шухевич

М. Кирпонос, М. Ватутін, С. Тимошенко

Є. Коновалець, М. Галущинський, К. Левицький

визволення України від нацистських окупантів

повернення західноукраїнських земель Польщі

проголошення незалежної Української держави

відновлення в Україні органів радянської влади

ГАВБ

ГВАД

ГВБА

ГДБА

1 2 4

1 3 5

1 4 6

1 5 7

1 2 4

1 3 5

1 3 7

1 4 6