УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ

збройний опір окупаційній радянській системі.

змовницькі групи, які чинили опір політиці русифікації в Україні.

невелика кількість об’єднаних в окремі організації протестувальників проти політики порушення національних, громадянських прав і релігійної свободи.

широкий суспільний рух за самостійність України.

1, 5

2, 3

2, 4

3, 4

А П. Загребельного

Б Д. Павличка

В В. Стуса

Г В. Чорновола

ножиці цін.

зростання експорту.

економічна реформа.

науково-технічна революція.

брак організованості, відсутність активних зв’язків з масами, відповідної тактики і методів боротьби, постійні репресії з боку влади.

відсутність чіткої політичної програми, тактики, організації, залучення до руху кримських татар, що викликало незадоволення широких народних мас

відсутність чіткої тактики, належної організованості, залучення до руху релігійних дисидентів, непопулярних серед атеїстичної більшості, активна репресивна каральна машина.

неналежна організація, відсутність зв’язків з дисидентами інших республік, програма не містила соціальних вимог, а робітники і селяни не цікавилися національним питанням, методи терору.

громадська організація, яка керувалася гуманітарно-правовими мотивами, метою діяльності вважала ознайомлення світового співтовариства з фактами порушення прав людини в Україні.

громадська організація, що ставила за мету боротьбу з комуністичним режимом, добивалася виходу України зі складу СРСР.

громадсько-політична організація, що мала на меті демократизацію суспільно-політичного життя України шляхом ліквідації монополії КПРС на владу.

політична організація, що добивалася повної державної незалежності України та перебудови її економіки на ринкових засадах.

Михайло Горинь

Іван Дзюба

Микола Руденко

В’ячеслав Чорновіл

"брєжнєвські"

"косигінські"

"сталінські"

"хрущовські"