Україна в період загострення кризи радянської системи (1965—1985 рр.)

передача функцій міністерства раднаргоспам

акціонування промислових підприємств

зростання обсягу промислового виробництва

приватизація дрібних підприємств торгівлі

прискорена реабілітація політичних в’язнів

відмова від критики культу особи Й. Сталіна

скорочення кількісного складу партійного апарату

скасування положення про керівну роль КПРС

книга «Україно наша Радянська»

підтримка М. Хрущова на жовтневому пленумі ЦК КПРС 1964 р.

«Празька весна»

судовий процес над УРСС

прискореним

інтенсивним

екстенсивним

пропорційним

узагальнююча назва посадовців різних рівнів, що є ланками командно-адміністративної системи

система, за якої функціонують і ведуть боротьбу за владу політичні партії

політика розміщення промислових об’єктів без урахування існуючої сировинної бази, трудових ресурсів, екологічної ситуації, потреб регіону

система управління, за якої частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоврядування

активне залучення іноземних інвестицій у підприємства ВПК.

збереження за Україною ролі однієї з паливно-енергетичних, машинобудівних і металургійних баз СРСР.

інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, нарощування експорту зерна.

суттєве зменшення капіталовкладень у сільське господарство.

високі темпи зростання валового внутрішнього продукту.

перехід до інтенсивних методів господарювання.

прискорений розвиток західних регіонів УРСР.

хронічний дефіцит товарів народного споживання.

ножиці цін.

зростання експорту.

економічна реформа.

науково-технічна революція.

звинувачення у місництві та потуранні націоналізмові, викликане його критикою політики центру щодо обмеженні автономізму України в питаннях економіки.

звинувачення у протекціонізмі вихідцям з Харківщини, висування їх на високі партійні посади без належного обґрунтування.

звинувачення у непотизмі (кумівстві), висуванні на високі партійні посади своїх родичів і друзів.

погіршення стану здоров’я, тривалі хвороби, неможливість повноцінно виконувати свої обов’язки.

повернення до сталінських методів управління народним господарством жорсткого централізму, воєнізованої дисципліни.

подолання волюнтаризму та суб’єктивізму, зупинення падіння життєвого рівня населення, сприяння зростанню авторитету комуністичної партії.

продовження економічних реформ Микити Хрущова, розширення сфери товарно-грошових відносин, сприяння зростанню економічної самостійності республік.

утвердження ринкових принципів економіки, створення дрібних приватних підприємств, вільних економічних зон, структурна перебудова економіки.

відсутність державної системи пенсійного забезпечення жителів сіл.

досягнення рівня добробуту економічно розвинутих країн.

суттєве зниження темпів зростання зарплати.

черги за всім необхідним, можливість придбати якісні товари переважно «по блату».

високі досягнення в сільському господарстві внаслідок реалізації Продовольчої програми.

зосередження найкращих кадрів на підприємствах легкої та харчової промисловості, поглинення ними найкращої сировини.

концентрація атомних електростанцій, збудованих за недосконалими проектами, досягла критичного рівня.

суттєве зростання якості продукції важкого машинобудування, що перевищувала світові стандарти

активне залучення іноземних інвестицій.

дефіцит товарів повсякденного попиту, мілітаризація промисловості.

структурна перебудова економіки.

швидке зростання реальних прибутків населення на основі впровадження новітніх технологій.

криза колгоспно-радгоспної системи, низький рівень механізації й агрокультури, погіршення продовольчої ситуації, загострення екологічних проблем.

недостатній рівень розвитку порівняно з передовими країнами, значне підвищення врожайності, експорт продукції сільського господарства на Захід, деякі проблеми із забезпеченням продовольством населення.

переведення сільського господарства на нові форми господарювання, створення умов для фермерських господарств, які поступово стали основою розвитку сільського господарства.

розквіт колгоспно-радгоспної системи, перехід на інтенсивні технології, значне зростання врожайності, повне розв’язання продовольчої проблеми.

ліквідація відмінностей між умовами життя у селах і в містах.

недостатній обсяг виробництва споживчих товарів.

різке зменшення масштабів житлового будівництва.

уповільнення темпів зростання кількості мешканців міст.

Реабілітація політичних в’язнів

зменшення чисельності партійного апарату

згортання політики гласності, відновлення боротьби з інакомисленням, політична монополія КПРС

кампанія «боротьби з космополітизмом»

Повна згода в суспільстві з політикою, яку проводило радянське керівництво

ослаблення ролі партійного апарату в житті суспільства

формування багатопартійної системи

розвиток кризових явищ в усіх сферах життя суспільства

Перехід до ринкових перетворень

поширення політики гласності та плюралізму

всевладдя номенклатури, відсутність ротації партійних та державних кадрів

низький рівень освіти вищої та середньої ланки управління

Л. Каганович, Л. Мельников

О. Кириченко, М. Підгорний

М. Хрущов, В. Івашко

П. Шелест, В. Щербицький

недієздатністі органів законодавчої влади СРСР та УРСР

зростанні кількості господарських та побутових злочинів

розходженні між ідеологічними догмами і реаліями життя

нездатності вищого керівництва вийти з воєнних авантюр

1, 3

2, 3

2, 5

3, 4

ВАГБ

ВБАГ

ВАБГ

ВГБА