УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ

1,3

2,3

2,4

3,5

активне залучення іноземних інвестицій у підприємства ВПК.

збереження за Україною ролі однієї з паливно-енергетичних, машинобудівних і металургійних баз СРСР.

інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, нарощування експорту зерна.

суттєве зменшення капіталовкладень у сільське господарство.

збройний опір окупаційній радянській системі.

змовницькі групи, які чинили опір політиці русифікації в Україні.

невелика кількість об’єднаних в окремі організації протестувальників проти політики порушення національних, громадянських прав і релігійної свободи.

широкий суспільний рух за самостійність України.

«Два кольори» і «Червона рута».

«Два кольори» і «Пісня про матір».

«Пісня про рушник» і «Пісня про матір».

«Червона рута» і «Я піду в далекі гори».

1, 5

2, 3

2, 4

3, 4

1, 3

2, 3

2, 5

3, 4

А П. Загребельного

Б Д. Павличка

В В. Стуса

Г В. Чорновола

вдала спроба переходу до госпрозрахункових відносин в одержавленій промисловості

вдала спроба утворення вільних економічних зон і зон вільної торгівлі.

невдала спроба запровадження економічних методів управління в рамках адміністративно-командної системи.

невдала спроба переходу до ринкових відносин у промисловості.

ножиці цін.

зростання експорту.

економічна реформа.

науково-технічна революція.

звинувачення у місництві та потуранні націоналізмові, викликане його критикою політики центру щодо обмеженні автономізму України в питаннях економіки.

звинувачення у протекціонізмі вихідцям з Харківщини, висування їх на високі партійні посади без належного обґрунтування.

звинувачення у непотизмі (кумівстві), висуванні на високі партійні посади своїх родичів і друзів.

погіршення стану здоров’я, тривалі хвороби, неможливість повноцінно виконувати свої обов’язки.

1, 3, 6

2, 3, 5

2, 4, 6

3, 4, 5

демократизація суспільного життя, зростання ролі рад народних депутатів, вплив партії лише в ідеологічній галузі

значний крок до побудови комунізму в СРСР, оскільки держава відмирала, її функції переходили до органів громадського самоврядування

зростання тоталітарних тенденцій у житті радянського суспільства, підконтрольність усіх його сфер комуністичній ідеології та вказівкам партійних органів

подальша демократизація громадського життя, можливість виникнення інших партій поруч із КПРС, розвиток конкуренції, участь величезної кількості громадян у політичному житті

повернення до сталінських методів управління народним господарством жорсткого централізму, воєнізованої дисципліни.

подолання волюнтаризму та суб’єктивізму, зупинення падіння життєвого рівня населення, сприяння зростанню авторитету комуністичної партії.

продовження економічних реформ Микити Хрущова, розширення сфери товарно-грошових відносин, сприяння зростанню економічної самостійності республік.

утвердження ринкових принципів економіки, створення дрібних приватних підприємств, вільних економічних зон, структурна перебудова економіки.

останню Конституцію УРСР ухвалено в 1976 р.

після Петра Шелеста першим секретарем ЦК КПУ став Олексій Ватченко

в Україні в 60-80-х рр. було збудовано або будувалося вісім атомних електростанцій

уперше смертність перевищила народжуваність у сільській місцевості в 1969 р.

відставання у теоретичних, фундаментальних дослідженнях, гуманітарні дисципліни перебували на рівні світових вимог.

криза через залишковий принцип фінансування, низький рівень активності АН УРСР, виїзд багатьох визначних учених за межі України.

провінційність, низька ефективність наукових розробок, їх повільне впровадження, світовому рівню відповідали лише поодинокі дослідження природознавчого та прикладного характеру, гуманітарні ж предмети перебували під повним контролем комуністичної ідеології.

світовий рівень розвитку, висока ефективність наукових розробок, що швидко впроваджувались, перевага прикладних досліджень, звільнення гуманітарних дисциплін від впливу марксистської ідеології.

 1, 3

 2, 3

 2, 4

 4, 5

друга хвиля репресій проти української інтелігенції відбулася в 1965 р.

кількість членів української правозахисної групи на підтримку міжнародних угод нараховувала понад 100 осіб

понад 900 членів Спілки письменників України захищали інтереси національної мови і культури

Україна в 70-80-х рр. забезпечувала 60 % союзного виробництва цукру

заміна заготівлі сільськогосподарської продукції закупівлями, підвищення цін на неї, реорганізація МТС на РТС, укрупнення колгоспів, обмеження присадибних ділянок.

заміна продрозкладки на продподаток, дозвіл селянам продавати свою продукцію на внутрішньому ринку.

зміна порядку заготівлі сільськогосподарської продукції — тверді плани закупівель, нові закупівельні ціни, надбавки за надпланову продукцію, гарантована платня колгоспникам.

запровадження ринкових відносин в аграрному секторі, розпаювання землі колгоспів і радгоспів, узаконення приватної власності на землю.

відсутність державної системи пенсійного забезпечення жителів сіл.

досягнення рівня добробуту економічно розвинутих країн.

суттєве зниження темпів зростання зарплати.

черги за всім необхідним, можливість придбати якісні товари переважно «по блату».

кількість науковців в Україні була у розрахунку на одну тисячу жителів значно більшою, ніж у Російській Федерації

маніфестація проти арештів української інтелігенції відбулася під час прем’єри фільму «Білий птах з чорною ознакою»

українські дисиденти на чолі з В’ячеславом Чорноволом здійснили три випуски підпільного журналу

учителям російської мови та літератури з 1983 р. призначалися надбавки у розмірі 15 % зарплати

значне погіршення порівняно з попередніми десятиліттями, пов’язане з невдачею господарської реформи, частими посухами тощо.

значне поліпшення порівняно з попередніми десятиліттями, оскільки держава закупляла чимало потрібних народові товарів за гроші, отримані від продажу нафтопродуктів.

поліпшення порівняно з попередніми десятиліттями, але значне відставання від рівня життя розвинених країн, значні відмінності між рівнями життя партійної номенклатури та інших категорій населення, між містом і селом, постійний дефіцит якісних товарів.

поліпшення якості життя, про що свідчить вирішення продовольчої та житлової проблем, зростання якості медичного обслуговування, скорочення різниці між містом і селом.

Борислав Брондуков

Іван Гаврилюк.

Леонід Осика.

Іван Миколайчук

брак організованості, відсутність активних зв’язків з масами, відповідної тактики і методів боротьби, постійні репресії з боку влади.

відсутність чіткої політичної програми, тактики, організації, залучення до руху кримських татар, що викликало незадоволення широких народних мас

відсутність чіткої тактики, належної організованості, залучення до руху релігійних дисидентів, непопулярних серед атеїстичної більшості, активна репресивна каральна машина.

неналежна організація, відсутність зв’язків з дисидентами інших республік, програма не містила соціальних вимог, а робітники і селяни не цікавилися національним питанням, методи терору.

громадська організація, яка керувалася гуманітарно-правовими мотивами, метою діяльності вважала ознайомлення світового співтовариства з фактами порушення прав людини в Україні.

громадська організація, що ставила за мету боротьбу з комуністичним режимом, добивалася виходу України зі складу СРСР.

громадсько-політична організація, що мала на меті демократизацію суспільно-політичного життя України шляхом ліквідації монополії КПРС на владу.

політична організація, що добивалася повної державної незалежності України та перебудови її економіки на ринкових засадах.

вчителі російської мови отримували додаткові соціальні пільги, а їхня заробітна плата зростала на 15 % «за особливо складні та відповідальні умови роботи».

заборона завезення з-за кордону літератури мовами народів союзних республік.

право вибору батьками мови навчання у школі, що на практиці означало значне зростання кількості російськомовних шкіл.

перетворення більшості шкіл на змішані (українсько-російські тощо), що фактично означало їх російськомовний статус.

Микола Амосов.

Олег Антонов.

Михайло Брайчевський.

Іван Дзюба.

Михайло Горинь

Іван Дзюба

Микола Руденко

В’ячеслав Чорновіл

майже не позначилося, оскільки стосувалося лише підприємств військово-промислового комплексу.

негативні наслідки, тому що позбавляло права Україну самостійно керувати промисловістю з урахуванням республіканських пріоритетів, а більшість українських підприємств знову поверталося у власність союзних міністерств.

позитивні наслідки, адже централізація сприяла ефективнішому управлінню підприємствами, обґрунтованішому розподілу капіталовкладень, чіткішому складанню планових завдань.

практично не позначилося на Україні, бо торкалося лише підприємств загальносоюзного підпорядкування, більшість українських заводів залишалися в управлінні республіки.

високі досягнення в сільському господарстві внаслідок реалізації Продовольчої програми.

зосередження найкращих кадрів на підприємствах легкої та харчової промисловості, поглинення ними найкращої сировини.

концентрація атомних електростанцій, збудованих за недосконалими проектами, досягла критичного рівня.

суттєве зростання якості продукції важкого машинобудування, що перевищувала світові стандарти

зростання самостійності й активності громадських організацій.

поява концепції «розвинутого соціалізму» внаслідок усвідомлення нереальності побудови комунізму.

розмежування владних повноважень між Комуністичною партією України та радами народних депутатів.

утвердження принципів багатопартійності у зв’язку з дисидентським рухом.

«Інтернаціоналізм чи русифікація?», «Бо то не просто мова, звуки...».

«Мойсей», «Репортаж із заповідника імені Берії».

«Правосуддя чи рецидиви терору?», «Лихо з розуму».

«Собор у риштованні», «Блудні сини України».

обурення, опір політиці центральної влади, прагнення зберегти надбання української освіти та культури.

підтримка курсу Москви на згортання сфери обігу української мови, активне втілення його в життя, остерігаючись відродження національної свідомості українців.

формально висловлення незгоди, а фактично нічого не зробило для захисту української мови та культури.

формально підтримка центру, а фактично саботувало його політику русифікації, роблячи все можливе для збереження української мови в усіх сферах життя суспільства.

відмова від директивного планування економіки.

демократизація радянської системи, запровадження багатопартійності.

надання прав Україні самій вирішувати питання внутрішньої політики.

посилення репресій щодо інакодумців.

залучення іноземного капіталу

ліквідація рад народного господарства (раднаргоспів)

матеріальне стимулювання трудових колективів залежно від результатів їхньої праці

приватизація дрібних підприємств

розширення самостійності підприємств

скасування монополії зовнішньої торгівлі

установлення економічно обґрунтованих цін

значний вплив іноземного капіталу

командні методи керівництва

мілітаризація економіки

невтручання держави в економічні процеси

недостатня увага військово-промисловому комплексу

орієнтація на екстенсивні методи і форми господарювання

орієнтація на інтенсивні методи і форми господарювання