Українізація

політика більшовиків, що передбачала додаткову увагу розвитку сільського господарства

політика ВКП(Б), що передбачала запровадження української мови в школі, пресі й інших ділянках культурного життя, залучення в члени партії та у виконавчу владу українців

комплекс заходів з прискореного розвитку промисловості, вжитих ВКП(б) у період другої половини 20-х до кінця 30-х років

політика повної ідеологізації всього суспільства, масових репресій, переслідувань інакомислячих, особливо інтелігенції

1914-1918

1917-1921

1921-1928

1923-1933

Виконання зобов'язань, взятих на себе більшовиками на Генуезькій конференції

Формування серед міжнародної спільноти привабливого іміджу СРСР як держави, що забезпечила гармонійний розвиток більшовицьких республік

Бажання навчити українській мові шахтарів Донбасу

Потреба досягнення компромісу з селянством, прагнення розширити соціальну базу своєї системи

Намагання більшовицької влади очолити і контролювати процес національного відродження, залучивши до партії і до управління республікою представників неросійських народів

Бажання залучити до співпраці представників українського буржуазно-демократичного руху

Григорій Гринько

Дмитро Лебідь

Лазарь Каганович

Микола Скрипник

Олександр Шумський

уклоністи

націонал-соціалісти

демократи

націонал-комуністи

тому що вони спільно діяли проти української некомуністичної інтелігенції

тому що відчували неміцність, хиткість своїх позицій, особливо на селі

тому що рішення Ліги націй зобов'язували підтримувати децентралізацію влади

тому що вважали неп перспективною політикою і розуміли важливість опори на національно-орієнтовані кадри

атеїстичне керівництво більшовицької партії оголосило релігію своїм історичним союзником;

неп стояв на перешкоді відродженню селянського підприємництва у сфері переробки сільськогосподарської продукції;

з перших же кроків українізація зіткнулася з опором партійного і державного апарату;

Влад Чубар був провідником націонал-комуністичного напряму.

VІ Всеукраїнський з'їзд рад (грудень 1921 р.);

VІІ Всеукраїнський з'їзд рад (грудень 1922 р.);

ХІІ з'їзд РКП(б) (квітень 1923 р.);

ІІ Всесоюзний з'їзд рад (січень 1924 р.);

керівництво КП(б)У не орієнтувалося на центр, а захищало національні інтереси українського народу;

селяни під час непу без вагань вибирали колективне господарство;

українізація сприяла залученню до культурного будівництва багатьох представників національної інтелігенції;

Харківський тракторний завод у 1921 р. випустив перший український трактор.

більшість населення, що у важких післявоєнних умовах не сприймали ідей відродження української культури;

державні чиновники та партійні функціонери, переважно не українці, яким інтереси українського культурного відродження були чужі, наприклад, Дмитро Лебідь, виступив з "теорією боротьби двох культур";

значна частина селянства, яка в силу своєї неосвіченості, не розуміла важливість процесу відродження української мови та культури;

українська інтелігенція, що не хотіла співпрацювати з більшовиками, вважаючи політику українізації тимчасовою й обмеженою.

1-А, 2-В, 3- Г, 4-Б;

1-В, 2-Б, 3- А, 4-Г;

1-Д, 2-Б, 3- Г, 4-В;

1-Б, 2-В, 3- Д, 4-Г.