Українська графіка, орфографія, пексикологія.

А гордіїв вузол, Гордіїв комп′ютер;

Б Довженкові фільми, Довженків сад;

В Почаївська Лавра, почаївська пам′ятка;

Г Шевченківська премія, шевченківська земля.

А Піввідра, вихований, лються, віддзеркалювати;

Б сказаний, молоддю, розрісся, старанний;

В лляний, тінню, розкішшю, бовваніти;

Г статей, шалений, істинний, осінній .

А безвиїз…ний, зліс…ний, кіс…лявий;

Б пес…ливий, хворос…няк, облас…ний;

В зап′яс…ний, хвас…нути, провіс…ник;

Г шелес…нути, ціліс…ний, радіс…ний.

А Чернігова, річний, доріжці, більшості;

Б хлібороб, розгін, новобудова, ночі;

В роковини, газопровід, опік, подорожувати;

Г пішоход, будівля, обпекти, ніжностю.

А Кавказький, гадяцький, верещати, козацтво;

Б латишський, поштовий, мангишлацький, воронежзький

В бряжчати, мандрівництво, черкаський, птаство;

Г сільський, розміщувати, самаркандський, висаджений

А Гідромассаж, імобілізація, Кассандра, Ватт;

Б Ньютон, ришел′є, круп′є, бюро;

В імітація, Гримм, Русо, ласо;

Г інтермецо, піца, брутто, бравісимо.

А Г…рячий, ч…рниці, к…люжа, к…тушка;

Б пш…но, к…зак, к…жух, ж…рна;

В с…лома, р…зумний, л…пух, г…нити;

Г п…гано, ч…ловік, пш…ниця, ч…рниця;

Д б…гатство, кр…пива, л…патий, ж…натий.

А Карб′юратор, впятьох, арфяр, мавпячий;

Б зв′язка, нав′ючити, об′єднати, дит′ясла;

В Мін′юст, трьох′ярусний, під′яр′я, духмяний;

Г медв′яний, Лук′янчук, ад′ютант, інтерв′ю;

Д святковий, суб′єктивізм, різьбяр, розп′яття.

А Телерепортаж, віце-адмірал, хліб-сіль, дощомір;

Б військово-полонений, глухо-німий, жовтогарячий, північно-східний;

В західно-український, воєнно-морський, учитель-мовник, п′ятирічний;

Г суспільно корисний, історико-меморіальний, перекотиполе, часто-густо;

Д дитсадок, райдержадміністрація, суперприз, автосалон.

А Бур′-ян, дзер-ка-ло, ви-шня, сіль-ський;

Б гу-дзик, край-ній, роз-ход-же-ння, на-ро-дже-ння;

В пі-джив-ля-ти, ґри-нджо-ли, піс-ня, ве-сіл-ля;

Г над-зви-чай-ний, бі-лос-ніж-ний, ака-де-мі-я, свя-то;

Д най-кра-щий, під-бе-рез-ник, ар-мія, дзьо-ба-ти.

А Тюркський, козацтво, абатство, Черкащина;

Б причащати, козацький, дрогобицький, меккський;

В Паращин, Мелащин, золотонішський, солдацький;

Г природжений, Галичина, солдатчина, козаччина;

Д карабахський, Парасочкин, Донетчина, казаський.

Фонетика - це розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови

Графіка - це розділ мовознавства, що вивчає систему умовних знаків для передачі звуків написьмі

Орфоепія - це розділ мовознавства, що вивчає правила написання слів.

Орфографія - це розділ мовознавства, що вивчає правила літературної вимови

хорунжий, лихвар

аероплан, броня

смерд, гласність

вхопини, гласність

висвітлити цілий комплекс проблем, набула гостроти ситуація

система, функція

зважаючи на, деривацію

інфузорія, у справі

пуризмів

екзотизмів

жаргонізмів

арготизмів

маца, паелья

яблуневоквітно, лава

плай, тайстра

меджліс, дідух

слова на позначення традиційних форм побуту, звичаїв, обрядів.

слова, що несуть культурологічну інформацію, культурні цінності у формах національної культури.

розділ української мови, який вивчає лексику різних стилів.

розділ мовознавчства, що вивчає історію виникнення й розвитку власних імен у мові.

іспанської мови

французької мови

тюркської мови

грецької мови

наявність суфіксів -ник, -івник, -неч, -ощ

сполучення ра-, ла-, ре-, ле-

чергування [о], [е] з [і]

наявність префіксів су-, перед-, по-, прі-

Етимологія - це розділ мовознавства, що вивчає походження слів, які колись увійшли до лексичного складу української мови.

Етимологія - це лексичний прийом поєднання двох антонімічних понять.

Етимологія - це віддзеркалення національних особливостей української мови.

Етимологія - перша літературно-писемна мова слов′ян, створена на основі одного з праслов′янських діалектів.

Гаряча сніжка у руках сльозинками стекла.

Ситий голодного не розуміє.

Руки білі, а сумління чорне.

Гикала тиша рупором перонним.

сильний - дужий

майбутній - прийдешній

мир - спокій

брехати - видумувати

Перифраза - описовий зворот, за допомогою якого предмет, особу, явище називають не безпосередньо, а описово, через характерні їх риси.

Евфемізми - слово або словосполучення, що вживається для пом′якшення враження від сказаного.

Безвідносні синоніми різняться певним смисловим відтінком.

Синтаксичні синоніми - семантично близькі синтьаксичні конструкції.

Синонімічне гніздо - це кілька синонімів, об′єднаних за своїм лексичним значенням в окрему групу.

білити - біліти

особистий - особовий

світило - світило

підніс - під ніс

Омоформи - неповні лексичні омоніми.

Омографи - слова, однакові за написанням, але різні за звучанням і значенням.

Омофони - це слова, які об′єднані спільним поняттям, схожими ознаками чи подібними функціями.

Міжмовні омоніми - це слова, які однакові за своїм звуковим складом, але різні за значенням і написанням.

Повні омоніми бувають у межах однієї частини мови.

Звуковий склад повних омонімів збігається в усіх граматичних формах

Повні омоніми - це слова, що збігаються за звучанням не в усіх граматичних формах.

Неповні лексичні омоніми називають омографами.

пряме значення слова

переносне значення слова

багатозначність

однозначність

Лексикологія - розділ науки про мову, що вивчає склад мови і слово як його основну одиницю.

Лексикологія - це наука про значення слів.

Слово - це основна, базова одиниця мови - звук або комплекс звуків, що має певне значення і вживається в мовленні як самостійне ціле, є будівельним матеріалом для речення.

Граматичне значення слова - це те поняття, той зміст, який вклали в слово люди.