Українська лексикографія

розділ мовознавства , що вивчає словниковий склад мови;

розділ мовознавства , який займається теорією і практикою укладання словників;

розділ мовознавства , що вивчає способи творення слів;

розділ мовознавства, який  вивчає власні імена й назви, їх історію, семантику, будову, основні закономірності розвитку.

стаття на електронному носії інформації або розповсюджена електронними засобами масової інформації;

коротка форма подачі матеріалу   за певним планом;

стаття, що описує слово, словосполучення, їх значення, приклади вживання у словнику;

науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі, газеті. 

це словник, який розкриває відомості про походження слів, первісне значення їх, подає найдавніші форми слова та відзначає  звукові зміни, яких зазнавало слово у процесі свого життя;

це словник, у якому засобами рідної мови розкривається значення слова, відзначають граматичні і стилістичні особливості його, наводяться зразки вживання слова у кожному з наведених значень;

це словник, який подає  відомості про нормативне написання слів і їх граматичних форм;

це словник, який інформує  про правильну літературну вимову й наголошення слів, їх форм.

фразеологічного

етимологічного

орфографічного

тлумачного

морфемному

тлумачному

 етимологічному

історичному

фразеологічний

іншомовних слів

орфографічний

тлумачний

фразеологічні, енциклопедичні 

тлумачні, орфорграфічні, орфоепічні, етимологічні,словотвірні, лексичних груп, спеціальні 

словник професіоналізмів та діалектний

комунікативну, номінативну;

інформативну, нормативну;

мислетворчу, естетичну;

естетична, виховну.

перекладного

орфоепічного

орфографічного

етимологічного

А медичних термінів

Б політологічний

В наголосів

Г Вікіпедія

"Лексис"

"Лексикон словенороський"

"Словар української мови" Грінченка

"Новий тлумачний словник української мови"

"Словар української мови" Б. Грінченка

"Лексис" Л. Зизанія

"Енциклопедія української мови"