6Українська література до ЗНО 2020 (висловлювання про автора або про твір)

(...) - це позиція. Національна. Горда. З шлибинним відчуттям людської гідності... Поет(-еса) в повсякчасному внутрішньому діалозі з історією, сьогоднішнім днем і днем майбутнім.

Відчайдушний голос українського болю

Вивершував досягнення тогочасної драматургії, яка серед інших літературних жанрів у 1920-х роках розвивалася найповільніше

Зайшла непоказна, середнього зросту, щупенька, зі смуглявим обличчям, людина. Присутні заворушилися й відразу обступили її... Я глянув і остовпів. оцей непомітний маленький чоловік, оце (...)? Оце той грізний полеміст, що потрясав і потрясає українським культурним світом?

Оригінальна естетично самоцінна мелодія, яка звучить утобі і яку ти залюбки повторюєш, насолоджуючись нею щоразу

Він упродовж всього життя біг над прірвою з вірою в людину, прагнучи запалити в ній невгасиму іскру, яка висвітила б шлях з чорної прірви зневіри, приниження й знеособлення в безсмертя

Все своє коротке життя (...) прожив із цією трепетною внутрішньою готовністю до подвигу... серед нас не було й немає поета більшої громадянської мужності, більшої рішучості, більшої безкомпромісності, ніж (...).

Він світив як сонце, до нього люди тягнулися, як до сонця. Він умів і гриміти як грім, і того грому боялися усі плазуни й негідники

(...) був яскравою творчою індивідуальністю, цілковито український талант, що надзвичайні події і явища після 1917 року умів спостерігати і оцінювати тверезо, всебічно і практично. Але що головне, так це те, що за багатством подій свого часу він не загубив людини. Він бачив її, розумів і творив її образ в усій суспільній, психологічній складності. Він не любив людини-янгола, бо знав, що людина є водночас і тварина. Він знав людську силу, велич її розуму, її здібності, але також усвідомлював усі її слабості. В цьому − європеізм (...)

(...) важко уложити в рамки одного якогось напрямку чи навіть школи. Він з тих, хто самі творять школи. Він наче випив увесь чар народної мови і вміє орудувати нею з великим смаком і майстерністю

Поетів такого масштабу, такого дарування народжується мало - один-два на століття. Він(Вона) наближена до Істини. У нього(неї) абсолютний слух до "голосів віків"

(...) коротким життям заробив чесне безсмертя, хоч про свою дочасну і позачасну славу ніколи не думав

(назва твору) - "епохальна п'єса"

Наділений чутливою інтуїцією, письменник гарячково шукає виходу із катастрофічної ситуації; породженої наростаючою силою репресій, вимиранням мільйонів українських селян, поширенням недовіри і підозри в суспільстві. Шукає і не знаходить. Бо не бачить виходу з цієї ідеологічної пастки, у яку він, комуніст, потрапив, натхненно довірившись ідеалам революції.

Найбільший лірик сучасного слов'янства