Українська література доби Ренесансу й доби Бароко

яничари

Вояки

козаки

гайдамаки

ослаблену країну, спустошену турецько-татарськими ордами, поділили між собою сусіди: Польша забрала Закарпаття, Угорщина – Галичину

ослаблену країну, спустошену набігами поляків, поділили між собою сусіди: Польша забрала Закарпаття, Угорщина – Лемківщину.

ослаблену країну, спустошену турецько-татарськими ордами, поділили між собою сусіди: Польша забрала  Херсонщину, Угорщина – Галичину.

ослаблену країну, спустошену турецько-татарськими ордами, поділили між собою сусіди: Польша забрала Галичину, Угорщина – Закарпаття.

Розквіт та добробут

      Всесвітню славу

   Русифікацію, повну втрату державності, кріпацтво

    Втрату державності, але економічне покращення

Народне віче

Козаки- побратими

Громадсько- політичні й освітні організації

Рідні брати, які займалися благодійністю

Львівського

Київського

Дрогобицького 

Луцького

Петро Сагайдачний,

Герасим Смотрицький

Памво Беринда

Петро Могила

Острозька академія

Харківський університет

Києво-Могилянська академія

Львівський університет

Іван Федоров

Франциск Скорина

Григорій Сковорода

Петро Могила

Святополк Фіоль

Павла Русина  

Станіслава Оріховського

Івана Федорова

Івана Величковського

Лазара Барановича 

І.Вишенський,

С. Климовський

І.Величковський,

Л. Баранович,

бароко

ренесанс

романтизм

класицизм

Поетика характеризується поєднанням релігійності та світськості в межах одного твору, наявністю християнських та античних персонажів, продовженням і запереченням традицій Відродження. Однією з основних рис культури є також синтез різних видів і жанрів творчості. Важливий художній засіб— це метафора, яка є основою для вираження всіх явищ світу і сприяє його пізнанню.

Культурно-філософський рух кінця Середньовіччя — початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.

Напрям у європейській літературі та мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI ст., а найбільшого розквіту досяг у Франції у XVII ст. Для нього характерна орієнтація на античну літературу, яка проголошувалася ідеальною, класичною, гідною наслідування.