Українська морфологія як розділ мовознавства(частина ІІ)

самостійна частина мови, яка означає дію або стан предмета як процес і відповідає на питання що робить? що з ним робиться?

незмінювана частина мови, яка виражає ознаку дії, стану, ознаку іншої ознаки і відповідає на питання як? коли? де? куди? звідки? якою мірою? чом? з якою метою?

службова частина мови, яка слугує для вираження відношення іменника до інших слів у реченні;

службова частина мови, яка слугує для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення.

1;

3;

5;

8.

Прочитаю, напишу, розповім;

біжу, читаю, сміюся;

плакала, малювала, сумувала;

роздам, кричу, повідомило.

Зайду в траву і ляжу горілиць...

Ніжність до полів і до дібров житиме у серці до загину.

Під цим високим зоряним небом думається про все одразу.

Лиш на ранок вгамувалися грізні хвилі.

Донесу, берегтимеш, будете їхати;

зів'янув, писало, хропла;

оновлюється, рветься, в'ються;

знайду, прилетіли, прошу.

доконаного виду;

недоконаного виду.

Аж он каштан упав на стежку, колючий скинув кожушок.

Петро списав контрольну роботу з математики у Марійки.

Місяць у шибки бризкає, шепче за вікнами сад.

Легкий вітерець танцював на блакитних хвилях.

реальну дію, яка відбувалася, відбувається чи відбуватиметься;

дію, можливу за певних умов, або бажану;

наказ, прохання, побажання, пораду, заклик до виконання дії.

Знов на землю упало листя і на травах зашерхли роси.

Ходімо в ліс осінній як на свято, ходім на карнавал в осінній ліс.

Не копай іншому яму, бо сам туди впадеш;

Хотів би я садом шуміти над сном безтурботним твоїм.

дійсного способу;

умовного способу;

наказового способу.

9;

5;

2;

жодної.

дієслова;

прикметники;

прислівники;

дієприкметники.

Попередниками кобзарів були музиканти, зображені на фресках у Софії Київській.

Рідні місця, знайомі хатки, садки, доріжки - все миготить в очах.

В розлуці з вами, солов'ї Вкраїни, так ниє серце!

Очі без душі сліпі, вуха без серця глухі, руки без бажання безсилі.

Написано, засвоєно, продумано;

розгаданий, посивілий, терплячий;

награвшись, вкриваючи, прикрасивши;

забуто, бито, здійснено.

Чужинці загомоніли, захоплені сміливими словами незнайомця.

У бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою.

Вітер виконує обов'язки санітара, очищаючи міста й селища від пилу, газів, кіптяви.

Ще сильніше затушкувалися хуторяни, наче вони в шкаралупці зачинилися.

Тире

Дужками

Комами або тире

Комами або знаком оклику

Ой, у полі гне вітер тополі...

Як тебе не любити, моя Україно!

 Онде  балочка весела, в ній хороші, красні села.

Хай  шумить єдиним світлим шумом синій наш Дніпро.

етикет

емоції

спонукання, волевиявлення

звуконаслідування

самостійна частина мови

службова частина мови

особлива частина мови

повнозначна частина мови

Вареник __ сиром;

пиріг __ сливами;

вийшов __ магазину.

Приїхав __ Одеси;

повернувся ___ Києва;

вибіг __ шматком сала.

Гай-гай, літа, літа полум’яні!

Дай мені сили, моя Україно, творити для тебе і жить!

«Нумо!» – гайкнула муха та й сіла волові на ріг.

Скажіть, будь ласка, котра година?

вигук

прийменник             

сполучник

частка  

хоч, би, атож

би, хай, нехай

майже, ні, б

не, нібито,хай

якраз, аж, будь-

атож, хіба, -сь

нібито, лише, хтозна-

аби-, де-, -небудь

5

6

7

8

непохідні;

похідні;

прості;

складні;

складені;

звуконаслідувальні слова.

похідні і непохідні;

прості і складні;

складені і розкладені;

сурядності і підрядності.

Коли від мене пересадили Петра, мені стало зручніше сидіти.

Понеділок був найхолоднішим днем цього тижня.

Ця новина хутко облетіла все село.

Найбільш важко було на контрольній роботі з англійської мови.

самостійна частина мови, яка означає дію або стан предмета як процес і відповідає на питання що робить? що з ним робиться?

службова частина мови, яка слугує для вираження відношення іменника до інших слів у реченні;

незмінювана частина мови, яка виражає ознаку дії, стану, ознаку іншої ознаки і відповідає на питання як? коли? де? куди? звідки? якою мірою? чом? з якою метою?

службова частина мови, яка слугує для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення.

прийменник

сполучник

частка

вигук

З усіма частинами мови прийменник пишеться разом.

З усіма частинами мови прийменник пишеться окремо.

З усіма частинами мови прийменник пишеться через дефіс.

З усіма частинами мови прийменник пишеться разом, окремо і через дефіс.

Найцікавішим виявився підручник математики.

Сергій пропустив кілька днів із-за грипу.

На уроці ми говорили про улюбленого поета.

Змагання з футболу відбудуться на канікулах.

Будь не впертим, а відвертим.

Нам не страшні ворожі тучі і низьколоба клевета.

Я до нестями люблю Україну, вишивку гарну, червону калину.

Невелика біда, що минула середа.

Цить дитино, цить, не плач! Я спечу тобі калач. Медом помажу, тобі покажу, а сама з'їм.

Цить, дитино, цить не плач! Я спечу тобі калач. Медом помажу, тобі покажу а сама з'їм.

Цить, дитино цить, не плач! Я спечу тобі калач. Медом помажу тобі покажу, а сама з'їм.

Цить, дитино, цить, не плач! Я спечу тобі калач. Медом помажу, тобі покажу, а сама з'їм.

вони відокремлюються комами

вони не відокремлюються

вони відокремлюються знаком оклику

вони відокремлюються двокрапкою