Українська повстанська армія

у результаті цілеспрямованих дій німецької окупаційної адміністрації

у результаті цілеспрямованих дій ОУН(Б)

через бажання радянського керівництва зберегти контроль над Україною

через підтримку Угорщиною та Румунією ідеї створення буферної Української держави

підпільної та партизанської боротьби проти загарбників

дій регулярних українських армій у складі військ Антигітлерівської коаліції

загальнонаціонального антифашистського та антирадянського повстання

серії терористичних актів проти вищих посадовців, поєднаних з акціями громадянської непокори

намагалася взяти під контроль якомога більшу частину території України, не допустити використання ворогом ресурсів окупованої території

вела широкомасштабні координовані операції по всій території України проти гарнізонів, підрозділів ворога, його комунікацій

здійснювала глибокі рейди у східні райони України, знищуючи гарнізони ворога, об’єкти промисловості та комунікації

створила ще один суцільний фронт боротьби з окупантами для визволення України спільно з Червоною армією

ОУН (Бендери)

ОУН (Мельника)

«Поліська Січ»

Українська головна визвольна рада (УГВР)

17 вересня 1939 р.

22 жовтня 1939 р.

22 червня 1941 р.

30 червня 1941 р.

абсолютна відсутність контактів, вороже ставлення один до одного.

вороже ставлення через ідеологічні розбіжності, спроби контактів закінчилися невдало, воєнні дії між сторонами.

нейтралітет, відсутність контактів, ідея про ефективнішу самостійну боротьбу проти німецьких окупантів.

співпраця у боротьбі з нацистами, створення об’єднаних штабів, спільне проведення низки воєнних операцій, дружній нейтралітет у період між боями.

засудження, тиск на ініціаторів, що призвів до його скасування.

засудження, уряд розігнаний, Степан Бандера, Ярослав Стецько та інші діячі арештовані, початок масових репресій проти членів ОУН-Б.

неприхильна позиція, але змушені змиритися, оскільки документ одержав широку підтримку в Україні.

схвалення, підтримка дій членів ОУН-Б, згода на надання Україні незалежності.

керівництво ОУН готувалося до збройної боротьби при підтримці німецького командування, а СРСР до війни майже не готувався.

керівництво ОУН налагодило зв’язки з Великою Британією та Францією, отримавши від них серйозну допомогу, а СРСР війну очікував значно пізніше.

ОУН пов’язувала надії на відродження незалежності з війною, а тому активно до неї готувалася, а СРСР розраховував на ведення війни на чужій території.

ОУН до війни створила опорні пункти по всій Україні, а керівництво СРСР вважало, що при нападі на них Німеччини у ній виникне революція, партизанський рух організують німці.

Західна Україна.

Західна і Правобережна Україна.

Західна, Правобережна і Лівобережна Україна.

Західна, Правобережна, Лівобережна Україна та Крим.

Буковина, незмінність економічних порядків, усі реформи відкладалися до кінця війни.

Волинь, налагодження роботи нової адміністрації, кооперації, безплатна передача землі безземельним і малоземельним селянам, свобода вибору форм господарювання.

Галичина, запровадження тимчасового воєнного порядку, націоналізація всієї промисловості та землі, масові репресії щодо неукраїнського населення, конфіскація продуктів.

Закарпаття, влада на місцях вирішувала все згідно з довоєнною програмою ОУН, земля передавалася у колективну власність, контроль над приватними промисловими підприємствами.

Степан Бандера.

Андрій Мельник.

Ярослав Стецько.

Роман Шухевич.