Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці 18 - в першій половині 19 ст. (Тема 13 ЗНО)

Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття на початку ХІХ ст. були в складі

Уперше політичну вимогу щодо адміністративного поділу Галичини на польську та українську частини висунули представники

У результаті скасування панщини на західноукраїнських землях селяни були змушені

Представників українського національного відродження на Закарпатті першої половини XIX ст. називали

У результаті «Весни народів» селяни західноукраїнських земель

Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.

«…управління ревізії книг доручило мені... прорецензувати анонімну книжечку, написану руською і надруковану в Угорщині в Буді в 1837 р. під назвою “Русалка Дністровая”. Творик цей, що містить різні сумнівні місця і видає автора як прихильника нововведень, скоро буде заборонений цензурою…»

В уривку оцінено діяльність

У 1837 р. в місті Буді «Руська трійця» видала альманах

Вагомим прикладом активної громадсько-політичної діяльності Головної руської ради в 1848-1851 рр. є

Лук’ян Кобилиця в 40-х роках ХІХ ст. був лідером селянського руху на

Яка організація звернулася з відозвою, уривок із якої наведено:

«2. Розвивати нашу національність у всіх напрямах: досконаленням нашої мови, упровадженням її у школах вищих і нижчих, видаванням часописів.., поширенням добрих та корисних книжок українською мовою та прагненням завести нашу мову в усіх публічних установах...

3. Будемо берегти наші конституційні права, пізнавати проблеми нашого народу й шукати способів покращення його життя конституційним шляхом...»?

У якому році на західноукраїнських землях (Галичина, Буковина) було остаточно скасовано панщину?

Діяльність «Товариства галицьких греко-католицьких священиків» і «Руської трійці» свідчила про

Яка подія дала поштовх до створення Головної руської ради?

Члени «Руської трійці» своє головне завдання вбачали в

Що з указаного нижче характеризує становище західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ ст.?

Посилення впливу німецької мови та культури.

Нелояльне ставлення греко-католицького духовенства до імперської влади.

Привілейоване положення українського населення в містах.

Домінування поляків і німців в органах влади.

Зміцнення статусу та авторитету греко-католицької церкви.

Перебування українських селян і міщан у кріпосній залежності.