Українські землі у складі Польщі

«Осадництво» — це

У складі якої держави українські землі мали назву «східні креси»?

На початку 1920-х рр. польський уряд поділив територію країни на дві господарські зони: Польщу «А» та Польщу «Б». Що стало одним із наслідків такого кроку для соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель?

Визначте заходи, що характеризують політику польського уряду щодо українських земель у 1927–1937 рр.

1. Конституційне закріплення прав українців на власну мову й отримання початкової освіти українською мовою, надання Східній Галичині автономних прав.

2. Пошук порозуміння з українством шляхом створення двомовних шкіл на Волині, призначення українців на високі державні посади.

3. Заборона використовувати терміни «Україна» й «українці», передання українських земель польським осадникам.

4. Запровадження політики «пацифікації», створення табору для політв’язнів у Березі-Картузькій.

Український таємний університет у 1920-ті рр. діяв на території

Саморозпуск уряду ЗУНР в 1923 р. став наслідком визнання країнами Антанти входження до складу Польщі

Укажіть подію, що викликала такий коментар сучасника:

«Відділи озброєної жандармерії та кавалерійські полки з артилерією за наказом польської влади пішли хрестовим походом проти беззбройного українського населення Східної Галичини. Шляхи цих каральних експедицій позначені ганебним насильством над українським населенням, руйнуванням і нищенням бібліотек, будинків просвітніх і економічних організацій та різного приватного майна...»

Який варіант заповнення пропусків у поданому нижче твердженні є правильним?

«У ____________ році Рада послів __________ в Парижі надала Польщі всі юридичні права на володіння __________. Рада офіційно визнала східні кордони Польської держави, встановлені __________».

Що стало наслідком події, описаної в спогадах Є. Петрушевича: «Перебуваючи в Парижі на Раді послів Антанти, я сказав: “Іменем Національної Ради Східної Галичини як легального представництва українського населення Східної Галичини виступаю проти такого рішення Конференції Амбасадорів від 14 березня 1923 року, та заявляю, що українське населення ніколи не погодиться з пануванням Польщі”...»?