Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст. - в першій половині XVII ст.

початок доби «героїчних морських походів» козаків

заснування першої відомої Січі на острові Мала Хортиця

похід козаків під проводом П. Сагайдачного на Московське царство

укладення козацького реєстру польським королем Стефаном Баторієм

Люблінської унії (1569 р.)

Третього Литовського статуту (1588 р.)

Куруківської угоди (1625 р.)

«Пунктів для заспокоєння руського народу» (1632 р.)

здобуття запорозькими козаками турецької фортеці Кафи

зведення на о. Мала Хортиця першої відомої Січі-фортеці

керівництво українськими козаками під час Хотинської війни

зруйнування запорозькими козаками польської фортеці Кодак

проведення митрополитом П. Могилою реформи православної церкви

підпорядкування Київської митрополії Московському патріарху

утворення окремої Галицької православної митрополії

укладення унії між православною та католицькою церквами

1556 р.

1574 р.

1569 р.

1596 р.

Д. Вишневецькому

П. Конашевичу-Сагайдачному

В.-К. Острозькому

І. Сірку

завершення польсько-українського протистояння

припинення масового покозачення селян і міщан

визнання козацтва новим соціальним станом

об'єднання інтересів польської шляхти та козацтва

«...государ Ягайло, великий князь, з усіма своїми ще нехрещеними братами, ближніми, ...жагуче бажає й просить прийняти їх у католицьку віру святої римської церкви... обіцяє свої литовські й руські землі навік приєднати до королівства Польського...»

«Ми присягаємо той мир тримати твердо, без будь-якої хитрості... Королю держати сповна землю Львівську, а нам держати Володимирську, Луцьку, Белзьку, Холмську та Берестейську. Мир тримати від Покрови Богородиці два роки...»

«...Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися і постановили з гетьманом... що із генеральними особами мають радитися гетьман про ...всілякі публічні справи, нічого без їхнього дозволу не починаючи...»

«Ми, Сигізмунд Август, даною грамотою оголошуємо таке: на скликаному цьому сеймі закінчили справу [об’єднання] між князівством Литовським та королівством Польським в братерській любові і за згодою обох народів...»

династичний шлюб литовського князя та польської королеви за умови прийняття Великим князівством Литовським католицизму

спільні воєнні дії військ Великого князівства Литовського та Польського королівства проти рицарів-хрестоносців Тевтонського ордену

відновлення в складі Великого князівства Литовського Київського та Волинського удільних князівств на чолі з представниками литовської династії

об'єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту

«Ординація Війська Запорозького, що перебуває на службі Речі Посполитої»

Куруківська угода

«Пункти для заспокоєння руського народу»

Люблінська унія

розширити повноваження греко-католицької церкви

зняти гостроту міжконфесійного протистояння в суспільстві

розділити на українських землях світську та духовну владу

скасувати рішення Берестейського церковного собору

укладення Берестейської церковної унії та утворення греко-католицької церкви.

надання прав і привілеїв реєстровому козацтву

відновлення та легалізація православної церкви в Речі Посполитій

заснування першої відомої Запорозької Січі

реформування православної церкви

масове покозачення селянства

започаткування книгодрукування

розкол православної церкви

зимівник

уход

фільварок

слобода

Куруківською угодою

Третім Литовським Статутом

Універсалом короля Стефана Баторія

«Ординацією Війська Запорозького…»

скасування виборності козацької старшини

обмеження козацької території Київським, Чернігівським і Брацлавським воєводствами

дозвіл на перехід селян і міщан до козацького стану

обмеження реєстру козаків шістьма тисячами осіб

передання гетьманові всієї повноти влади над реєстровцями

ліквідацію козацького судочинства

Куруківської угоди (1625 р.)

«Пунктів заспокоєння руського народу» (1632 р.)

«Ординації Війська Запорозького…» (1638 р.)

Віленського перемир'я (1656 р.)

В. К. Острозькому

Д. Вишневецькому

П. Сагайдачному

П. Могилі

заснування Києво-Могилянської колегії

створення Пересопницького Євангелія

заснування в Острозі слов’яно-греко-латинської академії

створення козацьких літописів

заснування Глухівської співочої школи

видання у Львові І. Федоровим «Апостола» та «Букваря»

відновлення ієрархії православної церкви

придушити повстання під проводом Б. Хмельницького

організувати хрестовий похід проти Османської імперії

сприяти діяльності православних церковних братств

укласти унію між католицькою і православною церквами

зростанням попиту на сільськогосподарську продукцію в країнах Західної Європи

прагненням польської шляхти приборкати українське селянство та козацтво

потребою у створенні розгалуженої оборонної лінії проти нападів татар

успіхами в поширенні нових сільськогосподарських культур

закріпачення українського селянства

поширення ідей Реформації та Контрреформації

виникнення українського козацтва та Запорозької Січі

реформування православної церкви митрополитом П. Могилою

форма земельної відробіткової ренти, що передбачала обов’язкову працю селянина власним реманентом у господарстві землевласника

система суспільних відносин, за якої землевласник мав право на особу, працю та майно залежних від нього селян-кріпаків

форма натуральної ренти, податок грішми або продуктами, що стягувався землевласником із залежних від нього селян

велике шляхетське багатогалузеве господарство, орієнтоване на ринок, в якому вся земля належала панові, й базувалося на праці залежних селян

обезземелення

окатоличення

закріпачення

полонізація

Іван Федоров

Швайпольт Фіоль

Йоган Гутенберг

Франциск Скорина

Лаврська школа

Острозька академія

Львівська братська школа

Києво-Могилянська колегія

укладення Кревської унії

утворення Речі Посполитої

заснування греко-католицької церкви

ліквідацію Київського удільного князівства

династичний шлюб литовського князя та польської королеви за умови прийняття Великим князівством Литовським католицизму

спільні воєнні дії військ Великого князівства Литовського та Польського королівства проти рицарів-хрестоносців Тевтонського ордену

відновлення у складі Великого князівства Литовського Київського та Волинського удільних князівств на чолі з представниками литовської династії

об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту

Ліквідація Великого князівства Литовського, перетворення його земель на провінції Польського королівства.

Зміцнення союзу Великого князівства Литовського та Польського королівства під час боротьби проти Тевтонського ордену.

Уніфікація адміністративно-територіального устрою Великого князівства Литовського за польським зразком.

Включення українських земель до складу Польського королівства, згуртування українського народу в межах однієї держави.

від козацького повстання під проводом С. Наливайка до морських походів козаків на чолі з П. Сагайдачним на володіння Османської імперії.

від укладення польсько-литовської міждержавної Люблінської унії до початку польсько-турецької Хотинської війни.

від придушення козацького повстання під проводом П. Бута, Я. Острянина, Д. Гуні до початку Національно-визвольної війни на чолі з Б. Хмельницьким.

від укладення польсько-московського Віленського перемир'я до укладення «Вічного миру» між Річчю Посполитою та Московським царством.

доброчинні товариства української шляхти, що опікувалися будівництвом православних храмів.

форма промислового виробництва, заснована на розподілі праці й ремісничій техніці, що передувала великій машинній індустрії.

багатогалузеве господарство, що базувалося на праці кріпосних селян й орієнтувалося на виробництво сільськогосподарської продукції, перш за все збіжжя на продаж.

корпоративні організації ремісників однієї чи кількох споріднених спеціальностей у містах, що користувалися магдебурзьким правом.

створення перших православних церковних братств

заснування першої в Україні слов'яно-греко-латинської школи

відновлення вищої церковної православної ієрархії в Речі Посполитій

об'єднання Київської братської та Лаврської шкіл у колегію

поширення на всіх мешканців міст магдебурзького права

завершення формування шляхти як єдиного стану землевласників

закріпачення частини селянства

визнання запорозького козацтва привілейованим станом

заборона українській шляхті сповідувати православ'я

створення реєстрового козацтва

виокремлення духовенства в окремий суспільний стан

визнання станових привілеїв українського козацтва

укладення унії між католицькою і православною церквами

ліквідація кріпосної залежності українського селянства

захист і підтримка православної церкви

реєстрове козацтво

міщанство

православну шляхту

селянство

1, 2

1, 3

2, 3

1, 2, 3

корпоративні об’єднання ремісників споріднених спеціальностей у містах, що користувалися магдебурзьким правом у XV–XVI ст.

доброчинні товариства української шляхти, які опікувалися будівництвом православних храмів власним коштом у XVI ст.

об’єднання реєстрового козацтва та духовенства, які здійснювали контроль за діяльністю вищих православних церковних ієрархів у XV–XVI ст.

релігійно-громадські організації міщан при православних церквах на українських землях наприкінці XVI–XVII ст.

друкованими на українських землях книгами, виданими І. Федоровим.

рукописними книгами, створеними тогочасною українською мовою.

підручниками, надрукованими коштом православних братств.

книгами, надрукованими коштом князя К. Острозького.

членів магістрату міста.

верхівки козацтва.

православної шляхти.

греко-католицького духовенства.

братських шкіл.

цехових майстрів.

козацького війська.

міського самоврядування.

«Самодержцем усієї Русі».

«Руським батьком козацтва».

«Першим руським професором».

«Некоронованим королем Русі».

полонізація та денаціоналізація української шляхти.

відновлення удільних князівств на українських землях.

ліквідація міського самоврядування на основі Магдебурзького права.

скасування Литовських Статутів і впровадження польського судочинства.

Цех, магістрат, вотчинне землеволодіння.

Помісне землеволодіння, смерди, полюддя.

Панщина, магнатське землеволодіння, фільварки.

Мануфактура, князівське землеволодіння, бюргери.

козацтво

міщанство

шляхта

селянство

традиційний український пересувний ляльковий театр, де ставилися п’єси релігійної та світської тематики.

ігрова лялькова скринька, що виготовлялася майстрами-різьбярами на замовлення заможних міщан для своїх дітей.

декорація місця та обстановки дії шкільної драми, що ставилася учнями братських шкіл на честь шанованих осіб.

макет урочистих сценок, яким прикрашався інтер’єр помешкання шляхти на християнські свята – Різдво й Великдень.

легалізацію вищої ієрархії православної церкви

приєднання Київської митрополії до Московського патріархату

реформування православної церкви митрополитом П. Могилою

утворення греко-католицької церкви

Кревської

Городельської

Люблінської

Берестейської

утворення Барської конфедерації

зруйнування Січі на острові Мала Хортиця

земельний конфлікт із родиною Острозьких

заборона польської влади козакам здійснювати морські походи

заснування першої відомої Січі на острові Мала Хортиця

укладення козацького реєстру польським королем Стефаном Баторієм

похід козаків під проводом П. Сагайдачного на Московське царство

початок доби «героїчних морських походів» козаків