УСРР в умовах нової економічної політики 1921-1928 рр. Рядянська модернізація України (1929-1939)

А проведення кадрових змін у партійному керівництві республіки

Б контролю за створенням політвідділів МТС

В контролю за повним виконанням хлібозаготівельного плану

Г участі в розслідуванні справи Спілки визволення України

А прискореної індустріалізації

Б суцільної колективізації

В посилення масових репресій

Г переозброєння армії

А добровільне вивчення української мови, запровадження двомовних шкіл, підготовка працівників державних органів, які розуміють українську мову.

Б запровадження державності української мови, здобуття вищої освіти тільки українською мовою, підготовка і висування кадрів української національності у партійні та державні органи.

В запровадження навчання, видання книг і преси українською мовою, підготовка кадрів української національності у партійні та державні органи, запровадження діловодства українською мовою.

Г обов’язковість української мови для партійних і державних працівників, запровадження навчання в школах лише українською мовою, організація культосвітніх закладів, видання книг і преси українською мовою.

А класова боротьба буде загострюватися в країні у міру її просування до соціалізму

Б можливість побудови соціалізму в одній окремо взятій країні

В жити стало краще, жити стало веселіше

Г теперішнє покоління радянських людей житиме при комунізмі

А трест

Б концесія

В продрозкладка

Г стахановець

А воєнний комунізм

Б ліквідація куркульства як класу

В «Закон про п’ять колосків»

Г нова економічна політика

А справа Спілки визволення України

Б Шахтинської справи

В Голодомору

Г «Закону про п’ять колосків»

А було колективізовано більшість селянських господарств, створено мережу МТС

Б держава контролювала «командні висоти» економіки та мала монополію на зовнішню торгівлю

В масово знищувалися представники «старої» української інтелігенції

Г вдалося подолати безробіття і неписьменність населення

А у 1920 р.

Б у 1922 р.

В у 1924 р

Г у 1925 р.

А інтелігенція, колгоспники, опозиція всередині більшовицької партії.

Б колгоспники, робітники, «старі спеціалісти».

В куркульство, «старі спеціалісти», українські священники.

Г опозиція всередині більшовицької партії, робітники, студенти.

А закріплення усталеної раніше структури народного господарства, яка ґрунтувалася на видобувних галузях і первинній обробці сировини.

Б кардинальні зміни у структурі народного господарства, базовими галузями мали стати легка, харчова промисловості та машинобудування.

В розвиток лише паливно-енергетичного комплексу, решта уваги звернено на сільське господарство.

Г розвиток лише чорної та кольорової металургії, решту інвестицій вкладали в аграрний сектор.

А вилучення більшості продовольства у селян, щоб придушити опір політиці комуністичного режиму, труднощі у збиранні врожаю через організаційні зміни при колективізації.

Б епідемії хвороб не дали можливості зібрати досить непоганий урожай зернових, реквізиції.

В посуха, недорід, труднощі внаслідок організаційних змін під час колективізації.

Г шкідництво «ворогів народу», продаж величезної кількості зерна за кордон.

А «Від російської літератури нам треба тікати якомога швидше, тому що вона тяжить над нами в віках... Вигодовувати на ній наше молоде мистецтво — це означає затримати його розвиток...»

Б «Замість того, щоб... розвивати зв’язок з культурою братнього російського народу ...частина інтелігенції скочується на позиції занепадницької буржуазної культури. Ці митці відриваються від народу, захоплюючись техніцизмом...»

В «Зростання української культури та української інтелігенції йде швидкими темпами і якщо ми не візьмемо в руки цього руху, він може піти мимо нас. ...віддавати цей рух у руки чужих нам елементів не можна ні в якому разі...»

Г «Наше завдання: добити контрреволюційні елементи, викрити націоналістичні ухили, розгорнути роботу з виховання партійних мас, а також широких мас у дусі пролетарського інтернаціоналізму...»

А 1928 р.

Б 1930 р.

В 1933 р.

Г 1935 р.

1 виховання кадрів з представників корінної національності

2 впровадження в роботу державного, партійного апарату рідної для населення мови

3 перебудова української культури на національних засадах

4 підтримка національної церкви

5 приєднання до УСРР всіх територій, населених українцями

6 розвиток української мови на території інших радянських республік

7 розширення мережі шкіл та інших навчальних закладів рідною мовою

А) січні 1920 р.;

Б) березні 1921 р.;

В) грудні 1922 р.;

Г) грудні 1925 р.

1 повоєнна розруха

2 посуха і неврожай

3 антицерковна кампанія

4 колективізація селянських господарств

5 державна політика хлібозаготівлі

6 масовий селянський повстанський рух

7 встановлення міжнародної блокади

1 відбудові народного господарства

2 колективізації сільського господарства

3 припиненню селянського повстанського руху

4 здійсненню форсованої індустріалізації

5 входженню республіки до складу СРСР

6 націоналізації важкої промисловості

7 соціальному розшаруванню населення