Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Масові репресії

А «Шахтинської справи»

Б справи «Спілки визволення України»

В Голодомору

Г «Закону про п’ять колосків»

утвердження державної власності на засоби виробництва в сільському господарстві

стрімке зростання сільськогосподарського виробництва та матеріального добробуту колгоспного селянства

запровадження госпрозрахунку, товарно-грошових відносин між державою та колгоспами й радгоспами

«прикріплення» селян до сільської місцевості (колгоспів) безпаспортним статусом

багатомільйонні демографічні втрати, підрив і деградація продуктивних сил села

розширення мережі селянських збутових, споживчих, кредитних спілок і товариств

кампанії з розкуркулення в 1929 — 1932 рр.

терору голодом у 1932 — 1933 рр.

політики коренізації на початку 1930-х рр.

масових репресій у другій половині 1930-х рр.

справа «Українського національного центру»

справа «Спілки визволення України»

Шахтинська справа

масових репресій у другій половині 1930-х рр.

Засвідчити єдність Комуністичної партії та народу у здійсненні індустріалізації.

Переконати радянське суспільство в перевагах соціалізму над капіталізмом.

Мобілізувати робітників на трудові рекорди та подвиги.

Продемонструвати світові високі темпи розвитку промисловості.

Мир, дружба, жуйка!

«Інтегральний націоналізм», русофільство, румунізація.

Соціалістичний реалізм, Великий терор, «стаханівський рух».

Українська академія наук, Українська автокефальна православна церква, «Молодий театр» Леся Курбаса

введення госпрозрахунку між державою та колгоспами.

освоєння цілинних та перелогових земель.

передання земель заможних селян бідняцьким господарствам.

масових репресій проти селянства.

покоління українських політичних діячів часів Української революції, знищених під час Великого терору 1930-х років.

літературно-мистецької генерації України 1920–1930-х років, репресованої сталінським режимом.

групи українських «буржуазних спеціалістів», розстріляних у ході боротьби зі «шкідництвом» у 1920–1930-х роках.

плеяди видатних українських учених, засуджених у 1930-х роках у справі «Спілки визволення України».

«червоний терор»

«Великий терор»

Голодомор

«радянізація» Західної України

співіснування державного та приватного секторів економіки, підтримка підприємницької активності громадян

усеохоплюючий політико-ідеологічний контроль держави над усіма сферами життя суспільства

існування незалежних профспілок, неурядових громадських організацій та інституцій

одержавлення економіки, її мілітаризація та бюрократизація, використання примусової праці

визнання абсолютної цінності людської особистості, дотримання владою принципу «особа важливіша за державу»

панування однопартійної системи, зрощування партійного та державного апаратів, культ вождя

політичний плюралізм, активна діяльність партій, які є виразниками інтересів різних верств суспільства

«п’ятирічка»

атеїзм

сепаратизм

універсал

«Дніпрогес»

колгосп

«стахановський рух»

активних дій повстанських загонів Н. Махна у 1920–1921 рр.

розгортання перших машинно-тракторних станцій наприкінці 1928 р.

діяльності хлібозаготівельної комісії В. Молотова в жовтні 1932 р.

з найбільшими людськими втратами від Голодомору 1932–1933 рр.

1921 р.

1925 р.

1934 р.

1937 р.

«Союз визволення України»

«Шахтинська справа»

«Спілка визволення України»

«Український національний центр»