Узагальнення. Індустріалізація та колективізація. Голодомор 1932-1933 рр.

індустріалізація

колективізація

радянізація

ідеологізація

непман

куркуль

стаханівець

буржуазний націоналіст

інструментів проведення грошової реформи.

джерел фінансування індустріалізації.

способів матеріального стимулювання селянства.

шляхів стримування зростання цін на сільгосппродукцію.

1925

1929

1930

1931

Установлення державного контролю над сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів для модернізації промисловості

Зміцнення матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва та піднесення добробуту селян

Допомога держави процесу колгоспного будівництва та вдосконалення агротехніки та агрокультури

Подолання продовольчої кризи в країні, заміна екстенсивного сільськогосподарського виробництва інтенсивним

заселення вільної землі великими колективами людей

добровільне об'єднання людей в організації для спільної господарської діяльності;

 створення селянами великих колективних об'єднань для захисту своїх економічних і політичних інтересів.

об'єднання індивідуальних сільських господарств у колективні господарства, які засновуються на колективній власності на засоби виробництва;

 поміщики

куркулі

 селяни-середняки

селяни-кооператори (члени сільськогосподарських кооперативів)

Спонукати одноосібників добровільно вступати в колгоспи.

Викликати у селян зневажливе ставлення до одноосібників.

Посилити класову боротьбу на селі проти куркульства.

Роз’яснити селянству завдання політики «ліквідації куркульства як класу».

причин.

передумов.

мети.

значення.

1Д, 2Б, 3А, 4В

1Г, 2В, 3А, 4Д

1Г, 2Б, 3А, 4В

1Г, 2Б, 3А, 4Д

А добровільне вивчення української мови, запровадження двомовних шкіл, підготовка працівників державних органів, які розуміють українську мову.

Б запровадження державності української мови, здобуття вищої освіти тільки українською мовою, підготовка і висування кадрів української національності у партійні та державні органи.

В запровадження навчання, видання книг і преси українською мовою, підготовка кадрів української національності у партійні та державні органи, запровадження діловодства українською мовою.

Г обов’язковість української мови для партійних і державних працівників, запровадження навчання в школах лише українською мовою, організація культосвітніх закладів, видання книг і преси українською мовою.

А трест

Б концесія

В продрозкладка

Г стахановець

А воєнний комунізм

Б ліквідація куркульства як класу

В «Закон про п’ять колосків»

Г нова економічна політика

А вилучення більшості продовольства у селян, щоб придушити опір політиці комуністичного режиму, труднощі у збиранні врожаю через організаційні зміни при колективізації.

Б епідемії хвороб не дали можливості зібрати досить непоганий урожай зернових, реквізиції.

В посуха, недорід, труднощі внаслідок організаційних змін під час колективізації.

Г шкідництво «ворогів народу», продаж величезної кількості зерна за кордон.

А) січні 1920 р.;

Б) березні 1921 р.;

В) грудні 1922 р.;

Г) грудні 1925 р.

1 повоєнна розруха

2 посуха і неврожай

3 антицерковна кампанія

4 колективізація селянських господарств

5 державна політика хлібозаготівлі

6 масовий селянський повстанський рух

7 встановлення міжнародної блокади

уведення кримінальної відповідальності за запізнення на роботу

заборона робітникам самовільно залишати підприємства

підвищення норм виробітку продукції

запровадження семиденного робочого тижня

комплексний розвиток народного господарства

високі темпи розвитку важкої промисловості

інтенсивний розвиток легкої промисловості

децентралізація управління промисловістю

1923-1927 рр.

1928-1933 рр.

1933-1937 рр.

1938-1942 рр.

забезпечення часткового вдосконалення та розвиток промисловості, відбудова якої відставала від відбудови сільського господарства

завершення промислового перевороту, ліквідація ручної праці в промисловості

перетворення СРСР з аграрної на індустріально розвинену державу

поставлення промисловості на службу сільському господарству

посуха та неврожай

цілеспрямована політика вищого партійного керівництва

провал політики індустріалізації

агресивна політика проти УСРР сусідніх держав

розквіт авангардного мистецтва

ліквідація масової неписьменності

скасування державної цензури засобів масової інформації

забезпечення і захист ідейного різноманіття в галузі культури