Узагальнення вивченого про однорідні члени речення, звертання, вставні слова, складне речення

Звертання - це слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються.

Звертання завжди виконує роль присудка.

Звертання бувають поширені й непоширені.

Звертання не є членом речення.

Вставні слова - це слова або словосполученя, що виражають ставлення мовця до того, про що він говорить.

Вставні слова завжди стоять на початку речення.

Вставні слова виконують роль другорядних членів речення.

Залежно від інтонації вставні слова можуть виділятися або не виділятися комами.

Мабуть, навіть

Начебто, принаймні

Мовби, все-таки

Отже, отож

Складним називається ресючення, у якому є 2 чи більше граматичних основ.

Частини складного речення можуть поєднуватися за допомогою сполучників.

Частини складного речення можуть поєднуватися без сполучників.

Складним називається речення, у якому є звертання й вставні слова.

Та, дивна річ, він мене не вгадав в цьому новому вбранні.

Пригріло сонце - сніг розтанув.

Навесні земля прокидається й дивує своїми красотами.

Заграй, сивий Дніпре, вітрами подми!

Панасик з батьком верталися з містечка

Восени дослухайтесь до шуму смерек

Сину мій любий,життя не проходить безхмарно

Толя гордо позирав на Тихоню

Ой не сійтесь,сніги.

Червона калино,чого в лузі гнешся?

Кажуть,навчання починають з «азів»

«Аз» - — це перша буква абетки, буква «а»

чайки на траві, на тарелях латать

чайки сидять, свічі горять

на зеленій траві, білі свічі

горять на тарелях

Ніжин кричав, небо обтрушувало

небо й зорі, сичі й Ніжин

кричали над Ніжином, сад обтрушувало

кричали сичі, небо обтрушувало

 у складному реченні має бути одна граматична основа

частини складного речення завжди поєднує сполучник

у складному реченні завжди є тільки дві частини

між частинами складного речення потрібно ставити кому

Учені виявили, що в далекому минулому територію нашої країни покривав лід.

Із-за тину привітно виглядає соняшник, а за хатою хвилюється золотий пшеничний лан.

Місяць в травах росяних купався, по степу світилась ковила.

Пройшли перші травневі дощі і розгорнулося листя київських каштанів.

Вільний і щасливий степ розлігся довкруг, а високо в небі літає самотній шуліка

Вітер з моря море розгойдав, хвилями здійнялися простори.

Струмок дзюрчить, і роса блищить, і вогнище палає, і ліс гілками верховіть у небесах витає.

Біля саду росте велика липа, на якій змостили собі гніздо лелеки.