Узагальнення вивченого за перше півріччя 2024 року (за Авраменком 2019)

 1920–1930-х років

 1930–1940-х років

 1820–1830-х років

Відсутність будь-якого втручання влади дозволила письменникам працювати вільно, що сприяло формуванню нових літературних течій.

Радянська влада підтримувала тільки твори, написані українською мовою, незалежно від їхнього змісту, що стимулювало розвиток національної літератури.

 Після короткого періоду "українізації" почалися жорсткі репресії. Митці, які прагнули свободи творчості, змушені були працювати під ідеологічним тиском, багато з них зазнали арештів і розстрілів.

Відтворення реальних подій без змін.

Експериментування з формою, змістом і мовою.

"Заповіт" Тараса Шевченка.

"Енеїда" Івана Котляревського.

"Contra spem spero!" Лесі Українки.

Відносини між революцією та особистими моральними переконаннями.

Протистояння між класовою боротьбою і релігією.

Зображення національної гідності в період революції.

Фінал символізує перемогу революції і моральну виправданість дій героя.

Фінал показує розв'язок внутрішнього конфлікту героя і його примирення з матір'ю.

Фінал вказує на можливість відродження революційних ідеалів через нову хвилю боротьби. 

Фінал є відображенням краху ідеалів революції та її руйнівного впливу на людську душу.

Проблеми національної ідентичності та вплив асиміляції на українську культуру.

Боротьба між різними соціальними класами в Україні.

Криза взаєморозуміння між поколіннями.

Це стильова течія, що базується на використанні міфологічних образів і мотивів для вираження глибинних смислів.

Це форма вираження особистих емоцій автора, які не пов’язані з культурними або історичними традиціями.

Це жанрове нововведення, яке включає історичні факти та персонажів.

Село є місцем затишку і гармонії, де панує мир і спокій.

Село зображено як осередок бідності та жорстокої експлуатації.

Село зображено як місце розчарування, де люди не можуть знайти своєї мети.

Село є символом української народної культури та традицій.

Природа є антагоністом людини, що завжди ворожа до неї.

 Природа зображена як жива, одухотворена сила, що має вплив на життя людини.

Природа відображає тільки негативні емоції героя.

Вільний вірш і неформатні поетичні форми.

Прозаїчний стиль, схожий на стиль журналізму.

Використання класичних форм, суворі ритмічні схеми.

Мистецтво словесної медитації і символізм.

У поемі "Маруся Чурай".

У поезії "Зоряний шлях".

Ліна Костенко не розвиває патріотичну тематику в своїй творчості.

Кіноповість — це літературний твір, створений для екранізації або з елементами сценарного письма.

Кіноповість — це документальна розповідь про процес зйомок фільму.

Кіноповість — це короткий оповідний твір, що має кілька основних сюжетних ліній, придатних для театральної адаптації.